В Україні, як і у більшості європейських країн, тендерні торги являються привабливим засобом реалізації своїх товарів та послуг для суб’єктів підприємництва. З іншого боку, для замовників тендери гарантують максимально вигідні умови закупівель, які гарантують найоптимальніше поєднання ціни та якості.

У спрощеному вигляді процедура тендерної закупівлі виглядає так: замовник подає оголошення через засоби масової інформації про проведення тендеру. Після цього надає учасникам тендерну документацію, в якій містяться основні умови, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю, або до його проекту. На цьому етапі, учасники тендеру можуть звертатись за роз’ясненнями до замовника, якщо у них виникли якісь питання щодо змісту тендерної документації, але не пізніше, ніж за сім днів до завершення терміну подання тендерних пропозицій, визначеного замовником. Замовник зобов’язаний у триденний термін надати роз’яснення, або за необхідності внести зміни до тендерної документації, та продовжити термін подання пропозицій. Якщо замовник порушує процедуру закупівлі, або приймає необґрунтовані рішення, учасники можуть звернутись зі скаргою до уповноважених органів.

«Закон про тендерні закупівлі» дозволяє також не надавати оголошення про проведення держ закупівлі у випадку, якщо проводяться торги з обмеженою кількість учасників, робиться запит цінових котирувань, або закупка в одного постачальника.
В такому випадку до тендеру допускаються лише учасники, які мають запрошення від замовника. Для отримання такого запрошення, потенційний учасник повинен заздалегідь заявити про себе перед замовником, прорекламувавши себе, чи якимось іншим чином показавши свою продукцію.

В результаті тендеру задоволеними залишаються обидві сторони: з одного боку – замовник отримує найоптимальнішу пропозицію на ринку, з іншого – виконавець отримує надійного замовника, з яким у майбутньому можна впевнено вести роботу.