Звірі

Биология · 11.10.2007 11:28

ПЛАН

Стор.

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА -----------------------------------------------------------------------------


II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ------------------------------------------------


1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ-------------------------------------------------


2. ДОСЛІДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА---------------------------------------------


3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ------------------------------------


4. РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ------------------------


5. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ---------------------------------------------------------


III. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ РОБОТИ.---------------------


IV. 1 КЛАС-----------------------------------------------------------------------------------------------


1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.--------------------------------------------------


V. 2 КЛАС------------------------------------------------------------------------------------------------


1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ---------------------------------------------------


2.ТЕМА :”ЗВІРІ ВОСЕНИ”-------------------------------------------------------------


3. ТЕМА “ЗВІРІ ВЕСНОЮ”-------------------------------------------------------------


VI. 3 КЛАС-----------------------------------------------------------------------------------------------


VII. ЗВЯ’ЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ.-----------------------


1. З УРОКАМИ ЧИТАННЯ ТА МОВИ.----------------------------------------------


2. З УРОКАМИ МАТЕМАТИКИ-----------------------------------------------------


VIII. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА-----------------------------------------------------------------------


IX. ДОДАТКИ-------------------------------------------------------------------------------------------


X. ЛІТЕРАТУРА----------------------------------------------------------------------------------------



.

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
"Природничі науки у всьому їх об'ємі представляють собою вічну боротьбу людського розуму із потайливістю природи.”
К.Д.Ушинський

До тих пір поки ми не знаємо своєї країни і поки ці знання не поширяться в масі народу, ми не будемо в змозі користуватися і тими з вербами, які налає нам природа й населення навої країни, і будемо бідні, тому, що - нехлюї. Тому-то, природознавство як учбовий предмет має пропедевтичний характер, тобто метою його є підготовка учнів до вивчення елементарних курсів ботаніки, зоології, фізичної географії, анатомії, фізіології, інших предметів наступних класів.
Вивчення природознавства в початковій школі дає можливість розв’язати освітні і виховні завдання в єдиному процесі.
А саме:
- розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи; !
- розкрити у доступній формі зв’язки між неживою і живою природою, трудовою діяльністю людей;
- озброїти дітей матеріальним підходом до вивчення природи і, первинним атеїстичним знанням;
- виховувати любов до рідної країни.
Виходячи з мети курсу, а це - комплексне пізнання природи і суспільства, специфіка природознавства - його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.
Озброїти учнів знаннями - значить створити в їх свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв’язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.
Отже, вже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань нерозрізнення, а об'єднаних провідною ідеєю - ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.
Вивчення природознавства має велике значення у вихованні в учнів суспільної активності, ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до природи та в психологічній підготовці до виконання корисних справ.
В учнів зростає відповідальність, почуття гордості за те, що й вони брали участь у важливих для країни справах.

II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ
1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Організовуючи спостереження за явищами навколишньої дійсності і безпосередню практичну діяльність молодших школярів, насамперед слід дбати про розвиток їхніх розумових сил, викликаючи у дітей потребу міркування, спонукаючи робити висновки, узагальнення. Найперші "помічники" у цьому для вчителя - добре сформульовані, продумані пізнавальні завдання, спрямовані на розширення і збагачення уявлень, понять дітей про живу і неживу природу, ознайомлення із суспільним життям, працею дорослих в освоєнні соціального досвіду, виконанні перших суспільне - значущих обов’язків
У поборі різних типів розвивальних завдань за основу ж взято ті логічні операції, без яких виконання їх неможливе порівняння, узагальнення, класифікацію, встановлення причинне -наслідкових зв’язків.
Перші дотики розуму і почуття дитини по навколишнього світу повинні бути турботливими і ласкавими. В.О.Сухомлинський писав : "Як важливо не попустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній світ!". Саме нього ми, вчителі і маємо посягнути у своїй роботі з учнями.
Розвитку в учнів спостережливості сприяє також систематичний контроль за виконанням завдань.

2. ДОСЛІДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА
У процесі вивчення природознавства необхідно приділити велику увагу дослідно-практичній роботі учнів. Саме в цих умовах є можливість виховувати у дітей дослідницький підхід по здобування знань, збуджувати в них інтерес по природи.
Учні вчаться самі одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді, набувати умінь і навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостерігати явища, розкривати причини, що зумовлюють їхню зміну. Мислення учнів спрямовується на аналіз і синтез. Під керівництвом вчитель вони вчаться виділяти в предметах істотні ознаки, встановлювати між ними подібність, узагальнювати, робити висновки. Дослівно-практична робота сприяє вихованню в учнів повільної уваги, спостережливості, розвитку діалектичного мислення.
На уроках проводять демонстраційні та фронтальні посліпи. У першому випадку вчитель або учень демонструє дослід, який можна показати підчас вивчення нової теми, повторення та закріплення матеріалу або опитування. У другому - вчитель дає завдання, а учні виконують.
Піп час досліду слід обов’язково підтримувати тісний контакт з учнями, щоб вони не тільки зрозуміли зміст матеріалу, а й вчилися розповідати про те, що вони спостерігають. Важливо також у потрібну хвилину спрямувати увагу учнів на пізнання суті досліду.

3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ
Чуттєве сприймання відіграє велику роль у пізнавальній діяльності учнів молодших класів. Саме з ними тісно пов'язана робота з роздатковим матеріалом. Це можуть бути рослини, зібрані піп час екскурсій, гербарій, колекції комах, вологі препарати, предмети неживої природи, роздавальні картки тощо.
Щоб дітям легше було визначити істотні ознаки предметів, які вивчаються, бажано піп час роботи додержуватись певної послідовності у її виконанні, яка буде для учнів планом їхніх дій.
Роздавальні картки можна використовувати піп час фронтальної роботи з класом, для самостійних занять учнів, для ущільнення опитування, письмових, контрольних робіт тощо.

4. РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ.
Широко використовують технічні засоби навчання. За допомогою їх можна вивчати віддалені предмети і явища природи, за якими в даний момент важко спостерігати в природі. Кольорові зображення викликають у дітей позитивні емоції, інтерес, що полегшує усвідомлення нового матеріалу. Демонстрування кінофільмів дає можливість показати явища в динаміці й розвитку.
Особливо зручно користуватись слайдами. На екрані учням можна показати збільшене кольорове зображення предмета, явища.
Методика роботи із слайдами така сама, як із таблицями чи репродукціями картки. Це може бути складання коротких оповідань учнями, виділення істотних ознак в об'єктах, які вивчаються, проведення ігор та інше.
Доцільно для активізації пізнавальної діяльності учнів перед переглядом діафільмів чи кінофільмів давати їм такі завдання: коротко описати предмети, явища за змістом кадрів, виділити істотні ознаки, з’ясувати, як пристосувалися рослини і тварин по життя в певному середовищі, розвити причини явищ, взаємозв'язків у природі тощо.
Після перегляну екранних засобів можна проводити не тільки бесіду, а й письмову самостійну роботу.
На уроках природознавства треба ширше використовувати грамзаписи. Увага та інтерес дітей значно зростають, коли учні прослуховують музику, співи птахів, короткі оповідання і вірші.
5. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ
Відповідно дошкільної програми з природознавства побудовано за сезонним принципом. У ньому показано природу і працю людей за порами року, то дає вчителеві можливість поєднувати вивчення статей із спостереженнями учнів, ширше використовувати в навчанні місцевий матеріал.
Система запитань і завдань, що міститься в підручнику допоможе краще учням ознайомитись з предметами та явищами природи. Робота з малюнками а підручнику може бути різноманітною. Наприклад - можне пати завдання учням розглянути їх та сказати, що зображено на них, порівняти малюнки, знайти спільні ознаки та істотні відмінності скласти оповідання за малюнком з використанням своїх спостережень. Користуючись малюнком, розповісти про розвиток рослини чи комахи, виділити істотні ознаки в предметах і явищах, які вивчаються.
У підручнику вміщено кольорові таблиці з якими учні повинні працювати піп час вивчення тем "Рослини", "Тварини", “Охорона рослин".
Перед статтями вміщено запитання і завдання для виявлення життєвого досвіду учнів. активізації їх пізнавальної діяльності: здобутих знань перед тим, як ознайомлювати з новою темою, щоб створити проблемну ситуацію і зацікавити на запитання.
Важливо навчити другокласників самостійно працювати з підручником у класі і вдома. Потрібно привчити дітей давати повні відповіді на запитання, пов’язувати зміст прочитаного з власними спостереженнями і поповнювати його. Слід рекомендувати учням вибирати із статей матеріал по поставлених запитань. Тоді вони краще запам’ятають основний матеріал по поставлених запитань і навчаться працювати з текстом.
Але робота з підручником не передбачає різноманітну пізнавальну діяльність учнів. Тому пропонуємо використання різноманітних форм роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів на прикладі теми "Звірі " при вивченні різних пір року.

III. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ РОБОТИ.

На уроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними прийомами може використовувати різноманітні загадки, цікаві завдання, кросворди, вірші, казки, оповідання про звірів: проводити ігри, ігри - подорожі, вікторини, хвилинки цікавого тощо, залежно від. мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін.
Все це дуже зацікавлює дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще і швидше запам’ятовують матеріал.
В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання.
Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи розвиток умінь, порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.
При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою.
Наприклад, вчитель називає звірів, серед них треба виділити тих звірів, які впадають в зимову сплячку. Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а. й виробляють уважність.
Дуже цікавими є ігри - подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Звірі весною", можна провести цікаву "подорож" в весняний ліс. Піп час подорожі використовують стінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об’єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри або використанням цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам’ять.
Для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають не повний але досить точний опис предметів або явиш природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на різних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегідь підбирає їх відповідно до теми і мети вивченого матеріалу і визначає на якому етапі доцільніше їх використати. Можна використовувати загадки на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтимуться на уроці загадки доцільно включати у різноманітні форми роботи.
На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок. Уривки з прози або вірші можна, також використовувати на початку уроку, що підвищує інтерес учнів по виучуваного матеріалу або для закріплення знань.
За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснюються на основі податкового матеріалу / загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші, скоромовки, приказки тощо/, ознайомити учнів з звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодією з природою навколишнім світом, показати, яку користь приносять звірі, як люди становляться по них, а також за допомогою цих форм роботи і узагальнити знання учнів про звірів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи, по наших чотириногих друзів.
Форми роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів можна використовувати на всіх етапах уроку: при подачі нового матеріалу, вивченні, узагальненні матеріалу з метою закріплення і узагальнення здобутих знань, також для поглиблення і розширення їх.
А також використання природної допитливості дитини є одним з найперших обов'язків учителя.
Ознаками захоплення дітям даною темою стають приклади учнівських робіт, що демонструються по класній кімнаті.

IV. 1 КЛАС
Дослідженнями психологів та педагогів доведено, що при застосуванні ефективних методів навчання в дітей молодшого шкільного віку спостерігається високий рівень узагальнення й абстракції і знатність оволодівати знаннями теоретичного характеру.
Ефективна робота при вивченню понять потребує своєчасного введення термінів, за допомогою яких було б можливе формування визначень різних понять. Для міцного і осмисленого засвоєння знань дуже важливо не тільки ознайомлювати дітей з окремими поняттями, а й показувати учням їх групи, класи, категорії в їх підпорядкуванні, тобто підводити до ознайомлення з системою понять.
Так, вже в першому класі діти знайомляться із поняттям “звірі ", але в системі понять про тварин, яку можна подати у такому вигляді: поняття "тварини" як найбільш загальне в цій системі об’єднує менш загальні - "свійські і дикі тварини", "звірі", "птахи", "риби", "комахи". У понятті "птахи" у свою чергу об’єднуються поняття "перелітні і зимуючі птахи", у понятті "звірі" / в другому класі / - поняття "рослиноїдні, хижі усеїдні"
Далі, в першому класі, діти знайомляться з темою "Звірі" посезонно, але в системі понять про тварин.

1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.

У підручнику "Віконечко" матеріалу до даної теми дуже мало і його можна використати лише як наочність - це зображення різних тварин. Тому для вчителя відкривається велике поле діяльності.
Так, при вивченні нового матеріалу для того, щоб формувати в учнів поняття "звірі", слід використати метод порівняння.

Фрагмент уроку.

Мета: познайомити дітей із зовнішньою будовою тварин; формувати поняття "птахи", "звірі"; збагачувати знання учнів про тварин лісу; виховувати дбайливе ставлення до тварин; розвивати довільну увагу, мислення.

Вивчення нового матеріалу.
1. актуалізація знань про тварин.
Діти, дідусь Лісовичок (казковий герой уроку) хотів би почути від вас назви відомих вам тварин.
А де ви їх бачили? Що ви знаєте про їх повадки?
(Названі учнями тварини вчитель демонструє перед класом -це малюнкові зображення і пропонує назвати суттєву (головну ознаку), за якою вони розрізняють тварину.)

2. Розповідь вчителя з використанням наочності.
Далі Лісовичок пропонує розглянути таблицю із зображенням цих тварин. Назвіть їх. /Лисиця, дятел, бджола. (Додаток №5)
Все це тварини (повторили).
Ви знаєте, що світ тварин, що населяє нашу планету різноманітний. Вони живуть на суші, в землі, деякі пристосувалися до життя у воді. Ось погляньте уважно на лисицю. Опишіть її, яка вона, з яких частин складається? (Голова, хвіст, кінцівки, тулуб).
-Вірно, та слід пам'ятати, що частини тіла всіх тварин відрізняються розмірами, формою, окрасом. Погляньте в підручник на стор. 50 і порівняйте їжачка та ведмедя.

3. Вчити учнів поняттям "комахи", "птахи", "звірі". Завдання: розгляньте на таблиці лисицю, назвіть її суттєві ознаки; розгляньте дятла. Порівняйте цих тварин. Чим вони відрізняються між собою? Розгляньте і порівняйте за зовнішнім виглядом лисицю і білку. Що між ними спільного і що їх відрізняє

4. Закріпити прийоми класифікації тварин та комах, птахів, звірів.

На дошці вчитель прикріплює зображення різних тварин, а учні класифікують їх.
До звірів слід віднести: лося, їжака, тому що їх тіло вкрите шерстю (голками), вони народжують малят і вигодовують їх молоком.
До птахів - зозуля, її тіло вкрите пір'ям, має дзьоб, крила.
До комах - мурашку, бджолу. Вони мають шість ніг.
На підсумок можна використати гру (Хто тут зайвий ?) -дітям пропонується знайти "зайву" тварину і пояснити свій вибір.
Щоб такі уроки не були сухуватими слід використовувати додатковий матеріал.
1. Вводити хвилинки-цікавинки, де діти самі знаходять цікавий матеріал і повідомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповів про відмінність між зайцем-русаком та зайцем-біляком.
2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кігтики, пухнастий хвіст, у дуплах, парашут, дітоньки, додому, свято, злий змій, хлопчик-чарівник.
3. Кращий декламатор вірша про звірів.
4. Розгадування малюнкових кросвордів (додат. №4).
Дані види роботи не дають учням бездумно слухати лише вчителя, а й включають їх у навчальний процес, розвивають допитливість, спостережливість, прагнення бути кращим знавцем рідної природи.
При вивченні теми " Тварини зимою, їх охорона" важливо з'ясувати, чому одні звірі впадають в сплячку, а інші - ні.
Для цього слід роздивитися таблиці, на яких зображені звірі в тому оточенні, в якому вони живуть. Наприклад, ведмеді ласують малиною, лисиці підкрадаються до здобичі, заєць обгризає кору дерев чи кушів, миша бігає коло стогу сіна. І вже потім провести бесіду. На підсумок слід провести гру " Хто тут зайвий ? " / На дошці написані назви звірів: лисиця, їжак, вовк, білка./
2. Також можна провести сюжетно - рольові ігри, де беруть участь самі діти. Наприклад:
Вчитель: Змінилось життя тварин з приходом зими. Ось яку розмову вдалося підслухати між сорокою та ведмедем.
- Ей, Ведмідь, спиш, чи що?
Хррр ?.Заснеш з такою...Чого тобі, скрекотуха ?
Та ось не зрозумію я, чому тебе Ведмедем звати? Ну, заєць -біляк, ну птиця глухар - це зрозуміло. А от Ведмідь...
Ну що таке Ведмідь ?
Ох-хо-хо ? Безтолкова ти птиця. “Мед-відь " -' значить той, що " мед куштує". Знаю, де мед в лісі схований, тому і ведмідь. Зрозуміло ? Ох птиця, спокою не має. Тільки сон солодкий почав снитися, ніби в лісі дуплисте дерево, а в дуплі мед. І ніхто про те не знає, один я. Ведмідь, знаю. І, ніби-то... Прр. хрр ?

Вчитель: чому ведмідь взимку спить ?
2. Заєць і летюча миша.
- Привіт, Вухан - летюча миша ?
- Привіт, Заєць - довгі вуха ?
- Як живеш - поживаєш ?
- Краще всіх живу - горя не знаю ?
- Та як живеш - поживаєш ?
- Краще всіх живу - горя не знаю ! Та як же так тобі вдається ?
- Це простіше простого. Коли мені погано, зима там прийшла чи дощ, вітер - я на бокову. Сплю та бачу солодкі сни. Деякий рік місяців з 10 просплю.
Ну, брат, тут я тобі не товариш! Я так не можу. Якщо й сплю, то й то з відкритими очима. Вчитель: Які ще звірі впадають в сплячку ?

3. Синичка та білочка.
- Ти чого. Білко, з гнізда не виходиш?
- Я Синичко, тепло бережу. На волі-то холодно, я вхід в гніздо мохом затулила, всі щілини позамазувала. Боюся надвір й ніс висунути.
- А що ж ти їси ?
- Та в мене з літа сухі грибочки запасені, да горішки, ла жолуді, Ось морози й відсиджу.
Вчитель: Як зимує Білочка? Чому вона не впадає в сплячку.

4. З а є ц ь т а с н і г у р.
- Заєць білий, куди бігав?
- До села.
- Чому ?
- Трохи сіна підібрати, качан капусти в городі знайти, зелені пощупати.
- І найшов ?
- Як би не так! Сіно піп снігом, зелень під снігом, ж в городі собаки!
- А тепер куди?
- Кору з осики здеру.
- Та вона ж, мабуть, гірка?
- Солодка! Вчора не їв, сьогодні не їв - солодка!
Вчитель: Що їсть Заєць взимку?

Такі розмови допоможуть дітям зрозуміти, що одні звірі зимою сплять, інші запасають корм, треті ведуть активний спосіб життя.
Для закріплення та систематизації матеріалу проводяться тестові завдання, роздаються картки.
І-1. Взимку всі тварини впадають в сплячку
Білочка запасає на зиму корм.
Заєць веде активний спосіб життя.
В сплячку впадають:
ІІ- Запитання до картки:
1. Які звірі впадають в сплячку?
2. Чому білочка не впадає в сплячку?
3. Що їсть заєць взимку?
4. Чому ведмідь взимку спить?

Зашифровані відповіді.
1. Узимку йому не знайти їжі: сніг закриває рослини, ховаються тварини.
2. Ведмідь, їжак, борсук.
3. Ця тварина запасає на зиму корм.
4. Молоді гілочки кущів, кору дерев.
Т е м у "Тварини весною” доцільно провести в природі, де вчать дітей спостерігати за тваринами безпосередньо, порівнювати їх. Наприклад, спостерігаючи за птахами дотримуємося плану:
1. Роздивіться птаха.
2. Назвіть його.
3.Яка у нього голова? Дзьоб?
4.Який тулуб, крила, хвіст?
5.Чим вкрите тіло?
6. Якого кольору пір’я.?
7. Як співає?
8.Що змінилося в житті птахи з приходом весни? А от звірів побачити не завжди вдається, та про зміни, які прихопить весною в їхнє життя, учнів слід познайомити.
Фрагмент екскурсії.
М е т а: поглибити знання учнів про звірів весною, їх пристосування по умов життя в навколишньому середовищі про зміни в поведінці з приходом весни, на основі відомостей з народної зоології та світоглядних уявлень про тварин, розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього вміння розповідати; виховувати любов до природи рідного краю, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Пояснення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя на тему: світоглядні уявлення про тварин.
- В українців були свої погляди на створення світу та всього живого на землі - ось наприклад, ходить така легенда в народі про створення світу.
" Одного разу пав Бог Лукавому пучку землі і звелів, щоб він кинув цю пучку на порожнє місце. Кинув Лукавий і з неї утворилася та земля, на якій ми тепер живемо. З тієї пучки, яку дав йому Бог, Лукавий не забув і для себе приховати трошки землі під нігті. Як тільки відійшов від нього Бог, одразу виколупав з-під нігтів порошинки землі і кинув їх " на простір ". Та з того праху не вийшло землі, а постали з нього всі нечисті тварини, які й розлізлися по всій землі.
Потім Бог став населяти землю різними створіннями: відразу ж зліпив із землі людину, дмухнув на неї - і вона стала ходити і розмовляти, потім створив усіх інших тварин і звірів усіх по парі, щоб вони могли плодитися".
Цікаві легенди створив наш народ про тварин, які здавна живуть поряд з людиною. Так наприклад, коня, за велінням Бога, створив янгол з диявола за те, що він витягнув із ясел, де ховався маленький Іісус, сіно, і таким чином відкрив переслідувачам Спасителя. За це кінь і понині не може наїстися.
А ось про створення вовка ходить інша легенда. Її вам розкаже Андрій (учень класу).
" Якось чорт з'явився до Бога й каже: "Люди зовсім не доглядають за своєю худобою, і вона робить шкоду. Треба зробити так, щоб людина на майбутнє боялася пускати її саму". Бог велів чортові зліпити з глини вовка. Чорт хутенько побіг, зліпив вовка і привів його до Бога. Бог знайшов вовка завеликим (той був завбільшки з доброго коня) і визнав, що його слід обстругати. Чорт узявся обстругувати вовка, і з великих стружок наробив шершнів, і маленьких мух, а з найменших - комарів. Він обстругав вовка до таких розмірів, яким ми його бачимо нині, й пустив. Вовк страшенно розлютився від нестерпного болю і сказав Богові, що їстиме не лише худобу, а й людей.

Розповідь вчителя про зміни вовка весною.
2. Робота з наочним матеріалом для поглиблення знань.
- Багатими були знання українців про оточуючий світ, повадки хижих звірів.
Ось погляньте на малюнок ведмедя. Який він? Опишіть його.
- Що він робив взимку? Чому ?
Так, про ведмедя у людей склалося уявлення, як про звіра шкідливого, але розумного й такого, що порівняно рідко нападає на людей.
До речі, у квітні ведмеді виходять з барлогу та не самі, а з малятами, які народилися взимку.
- У кінці березня у кублі, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються сліпі мишенята. Через два тижні вони прозріють, швидко ростуть, і вже в кінці квітня виповзають з нори, гріються на сонечку. Дивлячись на цей малюнок опишіть лисичку словами-прикметниками: руда, довгохвоста, хитра, насторожена, красива.
- Погляньте на верхівку сосни, ви побачите повітряного акробата. Хто це ? (Білочка).
- А от про зміни, які відбуваються у білочок весною розповість Мишко, він дуже гарно підготувався.
У квітні народжуються малята у білки. Вони зовсім безпомічні, сліпі й голі. Перші дні мати не залишає гнізда, годує і гріє білченят. Прозрівають вони через п'ять тижнів. Покидають гніздо у двомісячному віці.
Молодець! Пригадайте віршик, який ми вивчали про білочку. Як він називається? Розкажіть його.

Білочка, восени.

На гіллячках, на тоненьких
поки день ще не погас,
сироїжки та опеньки
білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
так їх тулить на сосні,
і міркує: а нехай - но,
ще побудуть тут мені!
Поки пні іще хороші,
поки є іще тепло,
а як випадуть пороші,
заберу їх у дупло.
Буде холодно на дворі,
сніг посиплеться з дубів,
буде в мене у коморі
ціла в'язочка грибів.
Але білочці не спиться.
Дятел тукає тук-тук,
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.
Ліна Костенко.
А-ну, відгадайте;
Звірок маленький,
Взимку біленький,
Влітку сіренький,
По полю стриб-стриб,
По снігу тик-тик.
/ Заєць /

У полі ще сніг лежить, а в зайчихи вже народилися зайченята, схожі на маленькі сірі грудочки. Зайченята народжуються зрячими. Тіло їх вкрите густою теплою шерстю. З перших годин життя вони можуть бігати. Відразу після народження зайчиха, нагодувавши досита малят, покидає їх. Малята кілька днів можуть бути без їжі. Зайчиха-мати годує і своїх, і чужих дітей.
Бесіда для осмислення і узагальнення нового матеріалу.
- Про яких звірів ми говорили сьогодні ?
- Як змінюються зовнішній вигляд звірів навесні ?
- У яких звірів навесні народжуються малята ?
- Які звірі вигодовують своїх малят ? А Зайчиха ?
- Коли і чому звірі пробуджуються від зимової сплячки ?
пробуджуються навесні ?

V. 2 КЛАС

Уроки природознавства покликані виховувати в учнів повагу по праці людей, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища, як важливого фактора існуванню людини.
Найбільш доступним для учнів початкових класів є місцевий матеріал. Тому в основі вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієнтує вчителя на ознайомлення учнів з об'єктами природи своєї місцевості.
У другокласників елементарні уявлення і поняття з цього розділу сформовано в першому класі у курсі ознайомлення з навколишнім. Виходячи з цього, метою кожного уроку в другому класі є: актуалізація засвоєних знань і вмінь їх розширення, поглиблення й застосування піп час різноманітних завдань.
Проілюструємо це на конкретних прикладах. Так, на уроці з теми "Тварини - частина живого природи серед інших понять формуються поняття "травоїдні", "хижі", " усеїдні" на основі знань отриманих в 1-му класі. Для того, щоб розширити саме поняття, можна використати завдання такого типу : учитель показує дітям малюнки відомих і невідомих звірів і пропонує назвати їх. Звірі, з якими учні зустрілися вперше, вчитель називає сам, звертає увагу на особливості будови, повідомляє про середовище їх існування та користь для людини і природи. На засвоєння ж понять учні можуть виконувати завдання за зразком або ж у новій навчальній ситуації.
Наприклад, травоїдні тварини - це ті, для яких основною їжею є рослини і т.п. Слід використати схеми типу :
РОСЛИНА - ТВАРИНА - ТВАРИНА
ДУБ - ДИКИЙ КАБАН- ВОВК
Розмежовуються поняття “свійські" та "дикі" тварини. У другому класі діти ознайомлюються з такими темами про звірів:
" Звірі восени "
" Звірі взимку "
" Звірі весною та їх охорона”
Те, що пропонується у підручнику при вивченні цих тем, не дає учням в повній мірі краще ознайомитись з поняттям "звірі", пізнати існуючі в природі взаємозв'язки і закономірності, учні не так глибоко з'ясують причини змін у житті звірів в різні пори року. Матеріал підручника не повністю зацікавлює дітей, не дає їм повні знання про тварини. Те, що дається у підручнику - це тільки краплина матеріалу у морі цікавого, захоплюючого.
Для того щоб у дітей розвивалось мислення, естетичний смак, інтерес по природи, до навчання, необхідно використовувати на. уроках додатковий матеріал.

1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
ТЕМА :”ЗВІРІ ВОСЕНИ”
Мета: ознайомити дітей з змінами у житті звірів восени, навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, дізнатись про їхні повадки і пристосування до життя в певному середовищі, про особливості життя звірів восени, поглиблювати в учнів поняття "звірі", виховувати любов і дбайливе ставлення до тварин; розвивати мислення, увагу, пам'ять учнів.
У підручнику матеріал по теми " Звірі восени" надано коротко і сухо. Про кожного звіра і його поведінку, звички розповідається коротенько, однотипне, що не зацікавлює дітей і не дає змогу краще і швидше запам'ятати матеріал.
Якщо вчитель на уроці природознавства буде розповідати /пояснювати/ матеріал за змістом підручника, то це не дасть певного результату у засвоєнні знань, не буде розвиватись в учнів увага, мислення, пам'ять, кмітливість.
Що ж цікавого, пізнавального, корисного можна використати на уроці при вивченні теми "Звірі восени".
І. На етапі актуалізацією опорних знань учнів доцільно провести пізнавальну гру з використанням загадок і наочних посібників з зображенням звірів.
Назва гри може бути різноманітною" "Вгадай і знайди", "Вгадай звіра", "Таємниця звірів” то що.
Вчитель загадує загадки. Учні повинні уважно прослухати загадку. Той, хто відгадає загадку повинен знайти відгаданого звіра на малюнку серед наочних посібників і сказати, які істотні ознаки його названо в загадці.
1. Не кравець, а все життя з голкою ходить, (Їжак).
2. Зубасте, сірувате, по полю гасає телят і овець шукає. (Вовк).
3. Хвіст трубою, спритні ніжки, Плиг із гілки не сучок! Носить все вона горішки, В золотий свій сундучок. В неї очі, мов горішки, Кожушина хутряна, Гострі вушка наче ріжки. У дуплі живе вона. /Білка/.
4. Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок,
Скорий побігайчик,
А зоветься /Зайчик/
М.Підгірянка

Я руда, низького зросту,
Хитра я і довгохвоста,
На курей я вельми ласа
В них таке смачненьке м'ясо,
Вовку - брату я сестриця,
А зовуть мене /Лисиця/.

Цю гру вчитель проводить на уроці з метою поглибити в учнів поняття "звірі", навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, розвивати у дітей увагу, мислення, кмітливість.
II. На етапі ознайомлення з новим матеріалом /сприйняття і усвідомлення знань/ може вчитель використовувати таку форму роботи, яка зацікавить дітей і дасть їм певні знання, а саме "Подорож у казковий осінній ліс".
Подорож можна здійснити за допомогою малюнків звірів, лісу, за допомогою картин, діапозитивів, фрагментів діафільму, які допомагають конкретизувати уявленню.
Для подорожі використовується " Календар природи", /набірне полотно, на якому виставляються дерева, кущі, звірі /залежно від пори року/.
При розповіді під час подорожі вчитель використовує оповідання з художньої літератури в яких розповідається про життя звірів восени, їхні звички і пристосування до життя в певному середовищі, про особливості життя звірів восени.

Фрагмент уроку:
"Подорож у казковий осінній ліс".
Мета : ознайомити дітей з змінами у житті звірів восени, навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, пізнатись про їх звички і пристосуванню до життя восени.
Обладнання : Див. Додаток №6.
- Сьогодні ми здійснимо подорож у казковий ліс. Ліс улітку був увесь зелений, а тепер берізки та клени жовті осики червоні, а поміж ними ялиночки зеленіють.
Налетить вітер, зірве з дерев листочки, і закружляють вони в повітрі, наче метелики. Потім тихо, тихо додолу спускаються, землю нібито килимом укривають. А на гілках дерев з кожним днем все менше стає листочків. Далеко видно все навколо крізь облетілі голі віти.
Дерева ронять листя, трава й квіти в'януть, сохнуть, а насіння їхнє на землю осипається, щоб на той рік навесні прорости і знову зазеленіти, зацвісти.
Тварини також до зими готуються: мандрівники птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій, маленькі звіринки запасають у своїх коморах їжу, лагодять свої житла та самі зодягаються в теплу зимову шубку. А комахи під копу дерев у різні щілини ховаються. Так усе живе і рослини, і тварини готуються по довгої та холодної зими.

Білка запасає на зиму.
Настала для білочки найклопотніша пора: треба свою хатку по зими готувати, утепляти. З ранку по вечора білочка клопоче, суху траву, мох збирає, всі щілини в гнізді затуляє. І їжу також треба запасати на зиму. Знайде білка на кущі горішок, зірве і заховає десь у шпарці дерева. А то ще в дуплі цілу комірку влаштує горіхів, жолудів туди назбирає. Білка й гриби на зиму припасає: стрибне на землю, знайде гриб, схопить його зубами і тягне на дерево. Там вона його в розвилку між гілками затисне. Гриб висохне, а як настане зима білочка знайде його і з'їсть. Чимало треба білці горіхів, жолудів, насіння та грибів запасти восени. Зате взимку вона не голодуватиме.
А кого ж ми зустрінемо далі /виставляється на набірному полотні/.
ЇЖАЧОК
Восени у їжака мало поживи. Заховались у землю черв'яки, ящірки, змії, вужі. Тяжко знаходити комах, жаб. В погожі осінні дні готує собі їжачок тепле зимовище. Вночі і вдень таскає в ногу сухе листя і м'який лісний мох, застилає зимову постіль. За літо і осінь їжаки під шкірою запасають багато жиру, тому взимку можна відпочивати.
Послухайте тепер цікаву історію, яка сталась восени. З цієї розповіді ви дізнаєтесь, для кого в їжака голки.

Для кого голки в їжака.
Якось восени захопив лисицю в полі дощ. Вимокла, як плющ.
Похнюпила вона. голову та й чалапає по калюжах. Коли гляне - кущик стоїть. Лисиця - до нього. Прибігає аж там їжак сидить. Від дощу ховається. Посунься - буркнула лисиця і штовхнула їжака в бік. Штовхнула та аж запищала з болю. Ой лихо! До тебе ж торкнутися не можна. Чом ти не поголиш оцю гидку щетину?
Спасибі за рану, але вона не для мене - мовив їжак. Та ти подумай, сказала далі лисиця. Що в тих гілках гарного ? Тільки сусідів відганяти. Поголи їх бо всі друзі тебе одцураються!
Мої голки не для друзів, перебив їжак, вони для ворогів. Ось для чого їжачку голки.
Також до зими готуються борсук, ведмідь - сало нагулюють щоб взимку відпочивати. Жир у них - це запас їжі, а ще й холоди не пропускає. Ведмідь живиться ягодами, корінням, дрібними тваринами; ведмідь - тварина усеїдна. Старанно і вміло готує до зими зимове лігвисько. М'якою запашною хвоєю, корою з молодих ялинок, сухим лісовим мохом вистилають своє житло ведмеді. Тепло і затишно у ведмежих барлогах.
Пролежимо нашу подорож по осінньому лісу. / На набірному полотні повинні стояти ті звірі, про яких вчитель розповідає, кожного звіра вчитель виставляє лише тоді, коли починає розповідати про нього/.

ВОВКИ І ЛИСИЦІ
Тьмяні і короткі дні пізньої осені. Темні довгі ночі. Хмуриться низько небо. Тільки сірому вовку пізня осінь і зима не страшні. Лисиця і вовк постійне ганяються в пошуках поживи. Їжу вони не запасають і в сплячку не падають. Не хижі звірі. Вони живляться різноманітними тваринами.
Вовка і лисицю ноги кормлять. У лисиці лапи по зими повністю заростають густим смухом. Лисиця взимку наче у валянках. Вони дуже хитрі, а вовк ще й зажерливий.
- А якими тваринами живляться лиси ?/ миші, зайці та інші малі тварини/.
Якими вовки ?/ лосі, олені, дикі кабани/
- Діти, є хто це такий ? / Вчитель виставляє зайця.

ЗАЙЦІ
Зайці теж не будують житла, і їжу не запасають. Для зайців кожний кутик може бути домівкою. Зайчик їсть молоді гілля. кору дерев, бо зайці - травоїдні тварини. Пізньої осені вони ласують на полях листям капусти, морквою, буряками.
Ще багато звірів можна зустріти в осінньому лісі. Але подорож вже закінчується.
- Скажіть, а яких звірів сьогодні ми зустріли ?
- Яких звірів ви не знаєте ?
ІІІ. На етапі закріплення /осмислення, узагальнення, систематизації знань проводиться змагання " Хто найшвидше, хто найкраще."
М е т а: Змагання проводиться для того, щоб учні краще осмислили і запам'ятали новий матеріал, для розвитку учнів пам'яті, мислення, уваги. Учні діляться на дві команди. Кожна команда обирає собі назву, яка пов'язана з якимось звіром. Наприклад, "Зайчатка", " Їжачки " тощо.
Команди повинні відповісти на запитання чи запитанню вчителя. Та команда, яка перша дасть правильну відповідь - одержує 1 бал, якщо відповідь незадовільна - слово надається команді.

Завдання і запитання до змагання " Хто найшвидше. хто найкраще".
1. Чому звірів посіпають на хижих, усеїдних, травоїдних?
2. Назвіть, які звірі відносяться :
а/ до хижих;
б/ до усеїдних;
в/ до травоїдних;
3. Які звірі впадають у сплячку ? Чому?
4. Які звірі не впадають у сплячку і не запасають їжу ?їжу Р
5. Розповісти, як білка пристосувалась до життя в лісі восени?
6. Розповісти, як їжачок пристосувався до життя в лісі восени ?
7. Як ведмідь готується до зими ?
8.. Як зайчик готується до зими ?
9. Розповісти, як лисиця. і вовк пристосувались до життя в лісі ?
10. Хто з відомих вам звірів полює на комах ?

В завданнях, де учням треба розповісти про звірів, слово можна надавати обом командам і порівняти яка з команд розповіла краще. В кінці змагання - підсумок і оцінювання.
ІУ. На уроці на будь-якому етапі доцільно використати вірш на тему " Звірі восени " і розучити його з учнями з метою розвитку мовлення.
Лось і лосенятко з ним,
Ліс для лосів - рідний дім,
Літо в ліс гукнуло осінь,
Лист летить на спини лосів.
О.Кононенко
- Діти про що розповідається у віршику ?
- Який звук найчастіше зустрічається в словах ?
- Назвіть ці слова ?
- Давайте розучимо цей віршик.
Тут ми бачимо взаємозв'язок з українською мовою, розвивається мовлення, пам'ять дітей.
Ця робота може проводитись під назвою " Хвилинка цікавого ". В кінці розділу " Осінь проводиться узагальнюючий урок. На цьому уроці можна провести гру вікторину : Що ? Де ? Коли ?, де учні покажуть свої знання з теми. " Осінь". Я пропоную питання і завдання до теми " Звірі восени".
Клас ділиться на дві команди, учні вибирають командирів, дають назву командам, яка пов'язана з осінню.
Завдання командам : швидко, правильно, зрозуміло відповісти на поставлені запитання.
М е т а :узагальнити, систематизувати, конкретизувати знання і уявлення учнів про звірів; розвивати кмітливість, мислення, увагу дітей.

Г р а - Вікторина "ЩО" "Де" "Коли ".
І.Гра "Порівняй". Учням дається завдання за допомогою малюнків порівняти істотні ознаки білочки і їжачка. використавши таку схему, /одній команді дається їжачок, іншій – білочка /.
1.До якої групи відносяться :
а/ комахи,
б/ птахи,
в/ звірі.
2. Чим вкрите тіло? /хутром, голками /.
3.Якого кольору хутро має?
а/ взимку,
б/ літом.
4.Як ці звірі пересуваються?
а/ стрибають,
б/ бігають,
в/ повзають.
5. Як готуються по зими?
6.Чим харчуються?

" А-ну, відповідай !"
Яка команда швидко і правильно відповість.
1. До яких тварин за способом живлення належать :
а/ кіт, тигр, вовк, лисиця;
б/ ведмідь, свиня;
в/ корова, олень, лось, коза, заєць.
2.Як готуються до зими ?
а/ ведмідь;
б/ заєць.
3.Доповни речення:
а/ боягузливий, як …
б/ колючий, як…
в/ злий, як.. .
г/ сміливий, як …
д/ хитрий, як …
Чому так говорять ?
4. Виправить помилки /знайдіть зайве/
а/ ведмідь, лиса, ворона, миша - це звірі;
б/ тигр, вовк, заєць, олень, - це хижі звірі;
в/ корова, олень, коза, ведмідь - травоїдні звірі;
г/ свиня, ведмідь, заєць - усеїдні звірі.
5. Вибери правильні відповіді – характеристики /.Завдання пишеться окремо для кожної команди з внутрішньої сторони дошки /.
Командири команд повинні швидко і правильно виконати завдання.
Характерні ознаки. / Першій команді - характерні ознаки білочки, другій – їжачка /.
1. Пересуваються на 4 ногах.
2. Відкладають яйця та насиджують їх.
3. Тіло вкрите хітином.
4. Малят вигодовують молоком.
5. Тіло вкрите пір'ям.
6. Пересуваються на двох ногах літають.?
7. Відкладають яйця, але не насиджують їх.
8. Пересуваються на шести ногах, літають.
9. Тіло вкрите шерстю.
Вікторина " Влучно в ціль".
1. Куди зайцю бігти зручніше - згори чи вгору? / вгору. У зайця передні ноги короткі, задні - довгі. Тому заєць вгору біжить легко./
2. Який лісовий мешканець сушить собі на деревах гриби? / Білка /.
3. Який звір літом живе у воді, а взимку - в землі? / Водяний пацюк /.
4. Куди зникають жаби взимку? /Уходять під воду, забиваються під каміння, в ями, під мохом /.
5. У якого звіра лапи вивернуті долонями нарізно і назовні? / У крота, його лапи пристосовані для риття землі, як плавники у риби - до плавання /.
Всі ці різноманітні форми роботи дуже зацікавлюють дітей, сприяють кращому і швидкому запам'ятовуванню матеріалу., у дітей поглиблюються і розширюються знання, розвивається кмітливість, увага, пам'ять, мислення.

2.ТЕМА "ЗВІРІ ВЗИМКУ"
М е т а : продовжувати формувати поняття "звірі", розкрити особливості життя звірів узимку та необхідність охорони звірів, пізнатися про їхні повадки і пристосування до життя в певну пору року; розвивати увагу, мислення, пам'ять; виховувати дбайливе ставлення і любов по природи.
У підручнику тема " Звірі взимку " подано у вигляді маленької розповіді. Завдання вчителя при вивченні цієї теми: як можна більше розповісти, показати дітям цікавого, корисного, пізнавального про звірів, провести різноманітні форми роботи для того, щоб учні краще запам'ятали і осмислили матеріал.
1. На етапі актуалізації опорних знань учнів доцільно використати "Хвилинку цікавого." Це зацікавить дітей і настроїть їх на подальшу роботу протягом уроку.
При проведенні "Хвилинки цікавого" використовується цікавий, пізнавальний матеріал, який повинен зацікавити дітей і гати ?м певні знання. Я пропоную провести "Хвилинку цікавого" на тему ;"Для чого звірам хвости".
Лиса без хвоста пропаде, загине. Погоняться за нею собаки - швидко її безхвосту впіймають. А з хвостом лисиця їх обдурить. Поведе хвостом вправо, а сама вліво метнеться. Так і збіжить руда плутівниця від гонитви.
Коли білочка стрибає з дерева на дерево, то розправляє свій пухнатий хвіст, і він,
мовби, парашут, підтримує її у повітрі, допомагає білочці зберегти рівновагу. В зимову завірюху білка вкривається хвостом як ковдрою.
А білий хвостик оленихи допомагає оленятам не. загубити у лісі свою матусю.
II. На етапі ознайомлення учнів з новим матеріалом при вивченні теми " Звірі взимку" можна провести гру - розповідь "Якщо вгадаєш, то все взнаєш."

М е т а : ознайомити учнів із змінами у житті звірів взимку, пізнатися про їхні повадки і пристосування до життя, продовжувати формувати поняття “звірі”
Фрагмент уроку.
Тихо-тихо у вранішньому лісі. Повітря прозоре й чисте, наче джерельна вода. Подивися у вікно. Вся шибка розмальована білими візерунками - це мороз її так розмалював. Холодно на дворі. Есе навколо вкрите снігом - і земля, і дахи будинків, навіть на деревах - сніг.
Січень - найхолодніший місяць, середина зими. Ставки й ріки закуті кригою, заметені снігом поля й ліси. Ночі стоять довгі. О восьмій годині ранку ще темно, на дев'яту тільки сонечко сходить. А дні взимку найкоротші. Не встигнеш на вулицю вийти побігати, погратись - зирк - і знову стемніло.
Зима для звірів - тяжка пора року, мало Ужі. Взимку всі стараються сховатися від морозу, від холодного крижаного вітру, і кожен по-своєму зимувати пристосувався.
Але як же пристосувалися звірі до зими ? Це ви узнаєте, вгадавши загадки : '
І. Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає, Хоч мала вона на зріст Та великий
має хвіст, Як намисто оченята.. . / Білка /.
/ Учні знаходять білочку на малюнку серед інших звірів. Додаток №6/.
Вчитель розповідає
Як білочка зимує.
Для білки взимку ні мороз, ні вітер не страшні. Як закрутить метелиця, негода - білочка мерщій у своє гніздечко поспішає. Гніздо у білки, як у пташки збудоване з гілок, з хмизу. Та так зроблено ловкенько неначе великий м'яч, круглий, а збоку – пролазка. Всередині гнізда сухою м'якою підстілкою вислано: затишно в ньому, тепло. Залізе білочка, ще пролазку підстілкою затулить. Потім згорнеться клубочком, пушистим хвостиком вкриється і спить.
А на дворі крижаний вітер так і віє, так і несе дрібний колючий сніг. Стихне непогода, білочка з гнізда вилізе, струснеться і поплигає з дерева на дерево їжу собі злобувати: де ялинову шишку зірве, де сухий гриб знайде, який сама влітку на гілці сушити залишає,. Але головна їжа в білки ще з осені в коморах припасена, в дуплі старого дерева. Там у неї жолуді і горіхи є - на всю зиму запасів вистачить.
Деякі звірі взимку впадають в зимову сплячку. 1 сон незвичайний: сплять вони кілька місяців, майже не прокидаючись, і збудити їх дуже важко. Під час зимової сплячки серце у звірів б'ється повільно і слабо, дихання майже не помітно, температура тіла у багатьох тварин зменшується. Але організм і в такому стані повинен одержувати будь яку їжу.
І він одержує "постачається" жировим запасом, який накопичився з осені.
А звірі які впадають в зимову сплячку відносяться…Зараз ви самі дізнаєтесь, вгадавши загадку.
Літом не наїдається,
Зимою висипається. / Ведмідь. /
Ранньої зими, щойно випаде сніг, залягають у барлозі ведмеді. Старанно і вміло готують вони в лісовій глушині ці зимові лігвиська /житло./ Мрякою запашною хвоєю, корою з молодих ялинок, сухим лісовим мохом вистилають своє житло. Тепло і затишно у ведмежих барлогах. Тільки-но вдарять у лісі морози, засинають у барлогах ведмеді. І що лютіші морози, що дужче розгойдує вітер дерева - то міцніше, непробудніше сплять. Також взимку сплять борсуки, хом'яки, ховрашки та.. .
В лісі є кравець чудовий,
Шиє звірам він обнови.
Для ведмедів кожушок,
Для лисичок - сорочки,
Для куничок - рукавички,
А для білочок - спіднички.
Зайцю - валянки на лапки,
1 для вовка теплу шапку.
1 собі пошив піджак.
Хто кравець такий?.. . /їжак /.
І.Січовик.

Зима. Мороз. Всі тварини від лютого холоду поховались. Але хто ще біжить ?

Довгі вуха Довгі ноги
Куций хвіст, Скік та скік…
Невеличкий Ми погнались
Сам на зріст Він утік…/Зайчик/

ЗАЙЧИК
На землі сніжок лежить,
Зайчик по снігу біжить.
Мерзнуть вушка.
Мерзнуть лапки
Без калош і без шапки.
Ой !
С.Павлович

Як заєць взимку живе.
В зайця нема ні нори, ні гнізда. Сьогодні під кущиком виспиться, завтра в ярочку приляже; де ямку в снігу викопає - там у нього і дім. Зате шубка, у зайця тепла, пушиста й біла, як сніг. Добре йому в такій шубці, тепло і сховатись від ворогів важко, притулився до снігу, спробуй розгледіти Вдень заєць спить, а як прийде ніч, вихопить погуляти й попоїсти.
Поки в полі снігу небагато, він лапками його розриє, глянь -- і травичку знайде. А як намете хуртовина глибокі замети, топі вже не розкопати зайчикові снігу. Зате в лісі він на високий замет вилізе, з кущів, з дерев молоді гілочки пообгризає або кори поїсть, от і ситий. А інколи т в село в гості завітає. Прийде пізно ввечері, коли в селі тихо, всі вже сплять, підбіжить по стіжка і почне сіно смикати. Насмикає, наїсться, а потім назад в ліс побіжить. Так і живе заєць цілу зиму.
Казка "Сніг і заєць".
Каже Сніг Зайцеві:
- Чого мені голова заболіла.
Мабуть ти танеш, тим тобі й голова заболіла - сказав Заєць. Сів на пеньок і гірко заплакав: " Шкода, шкода мені тебе, Сніженьку". Я все по снігу бігав, круглі дірки робив. Від Лисиці, від Вовка, від Мисливця в сніг заривався, ховався. Як без тебе житиму ? Піду по Господаря лісу, проситиму, хай він тебе, сніженьку, збереже для мене. Та й став Заєць плакати, Господаря лісу просити. Почув Зайця Господар лісу. Прохання його вислухав та й каже: 3 сонцем змагатись не берусь, снігу зберегти не можу. Зате кожушок твій білий зміню на сіренький, буде тобі влітку легко ховатись між сухого листу, кущів та трави, ніхто тебе не вглядить. Зрадів Заєць, та з того часу щоразу й змінює зимовий кожушок на літній.
Тільки сірому хижаку зима не страшна.
Хто в зиму холодну,
Ходить злий, і голодний. / Вовк /.
Вовки вдень ховаються в кущах, а ввечері йдуть шукати поживу. Вовк гуляє по полям. Вовка ноги годують. Іноді вовки за ніч проходять кілометрів п'ятдесят. Вовк хитрий і ненаситний. Нерідко вовки приходять до села здобувати собі поживу, особливо тяжко буває гускам бо вони раніше всіх починають кричати, і вовки зразу їх знаходять.
Вовчі хитрощі.
Коли вовк іде звичайною ходою або риссю він акуратно ступає правою задньою ногою в слід своєї передньої лівої ноги, а лівою задньою, у слід правої передньої, тому сліди його кладуться прямим, як шнурочок, рядком в одну лінійку. Дивишся на такий рядок і читаєш: " Тут пройшов величезний вовк". От і помилився. Правильно прочитати треба : " Тут пройшло п'ять вовків". Попереду йшла мудра стара вовчиха, а за нею – молоді вовченята, за ними старий вовк, ступали слід у слід, і так акуратно, що й на думку не спаде, що це слід п”ятьох звірів. Треба дуже натренувати око, щоб стати слідопитом, правильно читати сліди на снігу.

В.Біанкі.
З И М А.
Надійшли морози, Під серпанком білим
ріки закували трави й листочки,
і березам коси річка оніміла,
інеєм прибрали, не дзюрчать струмочки.
Пухова перина Омертвіли лози,
очі убирає, ледь гіллям хитають,
біла скатертина а в полях морози
ні кінця, ні краю. та вітри гуляють.
Я.Колас

П і д с у м о к.
III. На уроці при проведенні “ Хвилинки відпочинку" я пропоную використати віршики, скоромовки про звірів з метою розвитку мовлення і пам’яті.
1. Їжачок покликав їсти й пити
Своїх маляток - їжачків
Та не хотіли їсти діти,
Він їхню їжу сам поїв.
Н.Забіла.

2.Їжак починається з літери "Ї' У нього порядки і звичаї свої.
Їжак, їжачиха і малий їжачок Вдягнулися в одяг із гострих голок.
С.Кузьменко.

3. Зажурився заєць - тато -Знов пустують зайченята
Злий вухатий лис близенько Зайченята й нім хутенько.
Кононенко

ІV. На етапі закріпленню знань пропоную провести творчу роботу.
Учні повинні скласти казку про життя звірів взимку. Про якого звіра учні будуть розповідати, вони обирають самостійно, дають назву своїй казці.
Цю роботу я проводила в другому класі на уроці природознавства на етапі закріпленню, систематизації і узагальнення знань на уроці або вдома. Учням дуже сподобалось складати казку. Вони виявили свою фантазію, показали знання про життя звірів взимку.
Таку роботу краще давати як домашнє завдання, а в класі перевіряти / зачитувати, аналізувати, порівнювати. Робота сприяє розвитку мислення, мовлення.

V. Для поглиблення і розширення знань учнів на етапі узагальнення і систематизації теми " Звірі взимку " рекомендую провести цікаву роботу.

Г р а "Ми все знаємо"?
Клас ділиться на 3 команди. За кілька днів до уроку з природознавства командам дається завдання : познайомити клас з життям, поведінкою звичками якого-небудь звіра, /І-команді - Їжак, ІІ - команді -заєць, ІІІ- команді - лисиця або вовк. /.

Що це значить ?
Учні повинні на уроці розповісти про даного звіра як можна більше найцікавішого : казки, загадки, цікаві випадки, показати сценку з якогось оповідання чи казки про звірів.

Цікаві уривки з гри.
1." Чиї це сліпи ?" /Див. додаток № 3/.
Учні використовуючи малюнок, повинні визначите сліди звіра і показати куди ці сліди ведуть.
2. Найкраща розповідь про звіра.
Наприклад: " Як білка зимує", “Як заєць взимку живе " Зима для вовка".
3.Найкращі загадки про звірів.
а/ Ї ж а к
- В клубок звернеться, а взятись не дається
- Хоч кругленький, а не м'яч, рота не видно, а кусач.
- Нам потрібні голки для шиття.
А кому потрібні голки для життя ?
В лісі є кравець чудовий Шиє звірам він обнови
Для ведмедів кожушки,
Для лисичок сорочки,
Для білочок-рукавички,
А для куничок - спіднички.
Зайцем валянки на лапки,
І для вовка - теплу шапку.
І собі пошив піджак,
Хто кравець такий ?.. ./ їжак /.

б/ Б і л к а
Я веселий звірок,
Плиг з ялинки на дубок.
В сосні дупло, в дуплі тепло,
А хто в дуплі живе в теплі ?
Червонясту шубку має
По гілках вона стрибає
Хоч мала вона на зріст
Та великий має хвіст.
Хвіст трубою, спритні ніжки -
Плиг із гілки на сучок !
Носить все вона горішки
В золотий свій сундучок.

в) Вовк
-Зубасте, сірувате, по полю гасає телят і овець шукає.
Хто взимку холодну Спить злий, голодний ?

4.Вірші, скоромовки про звірів.

а) Ї ж а к.
Їжачок-хитрячок.
Їжачок-хитрячок
Із голок та шпичок
Пошив собі піджачок
І у тому піджачку
Він гуляє по садку.

Натикає на голки
Груші, яблука, сливки,
І по себе на обід
Він скликає цілий рід



Їде, їде їжачок
Їжачок, лісовичок,
Їде, їде до зими –
Проганятиме її.
Т. Коломієць


Їжак починається з літери "Ї"
У нього порядки і звички свої
Їжак, їжачиха й малий їжачок
Вдягнулися в одяг із гострих голок.
С.Кузьменко


б) Б і л к а.
Білочка

Де ти, білочка живеш ?
що ти, білочка, гризеш ?
- У зеленому ліску,

У дуплі, у соснячку,
Я гризу горішки
І гриби, і шишки.
Г. Демченко


Білочка

Хвіст трубою, спритні ніжки -
Плиг із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.
І.Бойко.

Білка
Білка бігала багато
Бо шукала в лісі брата
Брат на перові сидів
І смачні горішки їв.
Г.Чубач



в) В о в к.
Вовк ведмедя розбудив
Вже весна, гуляти йди
Виліз велетень з барлогу
Вовк тікає в ліс від нього.
О.Кононенко
Вітер в лісі повіває
Він стару вербу гойдає.
Вибіг вовчик на поляну,
І на вітер косо глянув.
Вітер вовчика злякався
І в дупло верби сховався
Г.Губач.

Вовк по школи не ходив.
Вовк уроків не учив.
Не читав і не писав,
І по нотах не співав,
Так й нічого він не знав.
Г.Бойко.

Наприкінці вікторини вчитель підводить підсумки – яка з команд краще підготувалась до гри, що цікавого і пізнавального розповіли учні. Обов'язково проводиться оцінювання команд і окремих учнів.
Учні зацікавлюються грою. У процесі гри "Ми все знаємо" діти багато запам'ятовують, мислять.
Такі форми роботи обов'язково треба використовувати на уроках природознавства. Вікторини, ігри, подорожі зацікавлюють дітей, дають їм більш, поширені знання у цікавій формі, доступній для них.

3. ТЕМА “ЗВІРІ ВЕСНОЮ”
Мета: поглибити знання учнів про звірів, їх пристосування по умов життя в певному середовищі, про зміни в повадках з приходом весни, розвивати пам'ять, увагу, мислення, спостережливість, виховувати любов по природи.
При вивченні теми "Звірі весною" перед учнями розкривається новий світ в житті звірів. Для того, щоб уроки при вивченні цієї теми були більш пізнавальні, цікаві, корисні, я пропоную ще декілька форм роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів. При вивченні даної теми можна використовувати і ті форми роботи, які вже були представлені в темах "Звірі взимку”, “Звірі восени".
І. Надоцільніше при ознайомленні другокласників з темою “Звірі весною" провести екскурсію в весняний ліс.
Природнича екскурсія - це одна з форм організації навчального процесу, яка потребує застосування активних методів навчання. Екскурсії мають навчальне-виховне значення. Екскурсії цінні тим, що на відміну від уроків у класі учні можуть сприймати природу безпосередньо різними органами чуттів. Діти бачать об’єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв'язок рослин і тварин. Екскурсії розширюють кругозір учнів, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалось поза їх увагою, формують уявлення про життя звірів, їх живлення, значення та ін. Екскурсії сприяють вихованню естетичних почуттів і бережливого ставлення до природи.
На місці екскурсії в короткій бесіді вчитель нагадує мету і уточнює завдання, які учні виконуватимуть. Під час екскурсії на природу в дітей виникає багато запитань, вони цікавляться багатьма предметами і явищами природи, які безпосередньо не стосуються теми екскурсії. У таких випадках треба давати правильні й зрозумілі учням пояснення, всіляко заохочувати по спостережень і задовольняти їхню допитливість. В учнів розвивається інтерес до природи.
Екскурсію в весняний ліс я проводила у другому класі. Дітям дуже сподобалась така подорож. Хоча і не всіх звірів побачиш у лісі, але можна побачити де вони живуть, їх нірки. У лісі можна зустріти і білочку, і їжачка, і навіть зайчика.
Під час екскурсії вчитель проводить бесіду з учнями. Розповідає їм про життя звірів весною, їхні звички, поведінку.

Матеріал для бесіди
Березневий сніг.
Хоч зима по-зимовому Сонце в хмарах кострубатих,
ще одягнута в сніги, мов закутане в кожух.
та у березні додому Ми лелекам на санчатах
повернулися птахи, веземо обід на луг.
Опустив лелека крила, Лиш хвилинку почекати
шпак кружляє у горі... я прошу товаришів,
Школа двері відчинила: поки збігаю по хати
Не журіться, дорогі ! по насіння до шпаків.
Ми раділи і сміялись,
бо з насінням залюбки
ще до вечора склювали
березневий сніг шпаки !
О.Сенатович

Парами літають лісові плетухи - сороки. Вони мусять усюди побувати, усе побачити. Що там, під кущем? Може заєць - біляк ? Правда, зараз він не білий. Це він узимку в білій шубці, щоб часом вовк або лисиця його не помітили. А коли вже сніжку вже немає, а всюди проглядає земля, вельми небезпечно показуватися в зимовій шубці - враз помітить хижі звірі! От і доводиться міняти зайчикові свою шубку на сіру. Тепер його не легко побачити. Саме про нього складено загадку: "Влітку - сірий, взимку - білий".
У цей час народжуються маленькі зайчата. Зайчата народжуються зрячими. Одягнуті вони теж уже по - літньому. Чимало їх у цей час може загинути від кігтів хижаків. Тож коли ви побачите зайчика, не лякайте його, обійдіть стороною. А якщо він хворий і безпорадний, допоможіть, нагодуйте.
- Діти, а хто з вас знає віршика про зайчика. /Діти розповідають віршики, які підготували за завданням вчителя/.

М.Познанська.
ЗАЙЧИКИ.
В лісі сніг. У лісі звірі.
Ось зайчатка скачуть сірі.
Сірі їстоньки хотять.
Бідні зайчики голодні,
Ще не снідали сьогодні.
Біжить зайчик дорогою.
Біжить зайчик дорогою
Та й скаче,
Затуляється лапками
Та й плаче:
"Усі ж бо я та й городи
Обійшов.
Ніде ж бо я капустиці
Не знайшов”
. П.Воронько.

Зайчика злякались.
Ми ходили по гриби,
Зайчика злякались.
Поховались за дуби,
Розгубили всі гриби,
Потім засміялись –
Зайчика злякались !
І.Рісмане.

З а є ц ь с о н ь к о.
На верхів'ї сосни жив Зяблик, а під сосною - Зайчатко. Зяблик, бувало, вже причепурить своє гніздечко, поснідає і дзьобика вичистить, а сірий ще солодко спить. Прокинеться, розплющить очі і раптом згадає:
Ой проспав. Знову без капусти залишусь. Вдень бігти за нею якось боязко.
І до Зяблика:
Як ти рано встаєш ! Невже тобі солодкі сни не сняться ?
Зяблик відповідає:
- Сняться й мені. Але я назавжди запам'ятав материнську пораду.
- Я теж хочу її знати, - каже Заєць.
Зяблик підлетів до його вуха й прощебетав: -
- Щоб всього доволі мати, треба рано вставати.
Ось яка чудова. казка про Зайчика і Зяблика.
Діти, а що корисного ви пізналися з цієї казки ?
- Дивіться - білочка пострибала по деревах. Не сидиться їй в дуплі. Вискочила, покрутилась туди - сюди, почухала лапкою за вухом і задумалась - весна... У березні збільшуються сім'ї білочки, з'являється 3-5 сліпих, голих і зовсім безпомічних білчат. Прозрівають вони лише через місяць. Мати - білочка має багато турбот - прогодувати й зігріти своїх малят, захистити від ворогів.
Вийшов з барлогу ведмідь. Підняв голову, потягнув носом - весною пахне... Потерся патлатим боком об дерево, стрепенувся, залишив біля себе багато хутра - линяє ведмідь. А мишам це тільки й треба! Згодиться для гнізда. Які незграбні кошлаті звірята! Це вилізли з барлогу малі ведмежатка. Цікаві, вони до всього, приглядаються. Малюки - звірята дуже люблять гратися.
Ведмеже сімейство.
На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких ведмежат. Злякалася ведмедів бистра куниця. Зупинилась, наслухає обачна ведмедиха: чи все спокійно в лісі?
Туляться по матері маленькі ведмежата. Лячно їм у величезному лісі: лиш недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шумить вітер у верховітті дерев, як пересвистується і співає невидиме птаство, а на висохлій сосновій верхівці дятел вистукує барабанний дріб.
Будуть ведмежата звикати тепер по рідного лісу, гратися й качатися по м'яких купинах, лазити на дерева.
Не легко побачити ведмедів. Далеко чує ведмедиха. Не побачиш і не почуєш, як підуть, тихо зникнуть у темному лісі сторожкі звірі.
І. Соколов-Микитов.

Їжачок-хитрячок
Із голок та шпичок
Пошив собі піджачок
І у тому піджачку
Він гуляє по садку
Натикає на голки
Груші яблуки, сливки
І до себе на обід
Він скликає.
Цілий рід.

П. Воронько.

У їжачка - лісовичка з'явились нові родичі - їжачки. Їжачок вже облишив свою зимову хатку, почистив шубку і побіг шукати щось попоїсти : черв’ячка жучка мишку. Їжак - нічна тварина. Вдень він спить у своїй схованці, а вночі виходить на пошуки їжі. Їжак - хижа тварина. Він живиться комахами та їх личинками, червами, слизнями. Іноді його здобиччю стають жаби, миші, змії, яйця птахів, що гніздяться на землі. Розшукати здобич вночі їжаку допомагає дуже добрий нюх. Зір і слух в нього дуже поганий.
Отже, їжак живиться тваринною їжею. Чому ж тоді нерідко малюють їжачків з яблуками на спині? Вважають, що їжаки наколюють лісові яблука для того, щоб кислий сік, який стікає по голках на шкіру, виганяв блохи. Ці паразити дуже дошкулюють тварині, а дістатись по них лапкою неможливо.
Не дивлячись на те, що людина не отримує ані хутра, ані смачного м'яса - він корисна тварина. Адже, їжаки охороняють ліси, поля сади і городи. Щоб задовольнити свій апетит, вони поїдають велику кількість шкідливих комах, слизнів, мишей.
З'являються в лісі і перші маленькі вовчата, лисята, лосята. Своє житло - лігво, вовки будують серед коренів дерев, у густих, непрохідних хащах недалеко від води. Один раз в рік /в березні - квітні/ у підготовленому лігві, вовчиця народжує 4 - 6 сліпих вовченят. Кілька тижнів мати не покидає лігва і годує малят молоком. Батько-вовк приносить вовчиці їжу. Через місяць вовченята вже їдять м'ясо. Коли вовчиця полює, малят доглядає батько або інші члени зграї.
У лисиці /в березні - квітні/ з'являються 3 - 7 сліпих, попелясто-сірих лисенят. Лисенята дуже подібні на вовченят, але їх легко розрізнити через білий кінчик хвоста.
Більше місяця мати-лисиця годує малят молоком. З - 4 місяці лисенята ще живуть з матір'ю. Батьки турбуються про малят, годують і захищають їх. Восени молодь розходиться хто кути. А наступної весни вже в них з'являються малята. Живуть лисиці 15-25 років.
Лисиця - цінний хутровий звір, на якого полюють. Як хижак, вона знищує багато гризунів - шкідників сільського і лісового господарства, приносячи цим велику користь.
Весною лосихи народжують 1-2 малят. Через кілька годин після народження лосенята вже здатні незграбно рухатись. Через 10 днів лосеня вже годі наздогнати. Ростуть лосенята швидко, живляться жирним материнським молоком. В разі небезпеки лосеня завмирає в кушах, а мати, втікаючи, відволікає на себе увагу.
Навколо так світло і якось по-новому радісно! Сонячне проміння лагідно гріє руки й обличчя. Воно зовсім не таке, як взимку, а густе, золотисте. З кожним днем сонечко все вище й вище піднімається над землею, усміхається людям. Посвітлішали фарби неба, стало воно голубішим, просторнішим. Від тепла сніг починає танути. Ще кілька днів - і загомонять веселі струмочки. І все це - струмки і проталини, перші купчасті хмари, радісне в природі і є ранньою весною, весною світла і початком.
Після екскурсії обов'язково проводиться узагальнення, систематизація і закріплення знань. Наприклад, можна провести вікторину, гру, написати оповідання на тему "Життя звірів весною".
ІІ. Гра. – вікторина “Весняне диво”
Для цієї вікторини вчитель підбирає цікаві і пізнавальні завдання.
Учні діляться на 3 команди. Кожна команда обирає командира і весняну назву, наприклад: "Сонечко", "Пролісок", "Вітерець". За кожне завдання команди отримують бали.
Мета: закріпити, узагальнити знання учнів, які вони отримали при вивченні теми "Звірі весною", розвивати у дітей увагу, мислення, кмітливість, виховувати любов по звірів.

Хід гри-вікторини.

І). Дай правильну відповідь. "Хто швидше”
1. Які звірі пробуджуються від зимової сплячки? Чому?
2. Хто народжується у звірів?
3. "Хто зайвий?" Учитель демонструє малюнки звірів. Хто з учнів буде уважний і помітить звіра, який не впадав у зимову сплячку, той переможе, і навпаки, треба знайти звірів, які впадали в зимову сплячку.

ІІ). Описати малят зайця, білочки, ведмедя:
1. Зайчат,
2. Більчат,
3. Ведмежат.
Яка з команд найкраще опише і розповість пре звірят.

ІІІ). Продовжити речення:
У зайчихи народжуються.. .
У лисиці народжуються.. .
У ведмедихи народжуються.. .
У лосихи народжуються.. .
У їжачихи народжуються.. .
У вовчихи народжуються.. .

ІV). Відгадай кросворд.
1. Пишним хвостом славиться, хитрункою називається.
2. Як називають звірят - малюків лосихи?
3. Який звір швидко бігає, має тепле хутро і червоні очі?
4. Хто взимку лапу ссе?
5. Не дерево, а сучковато /багато гілля/.
6. Про кого кажуть: "Цього звіра ноги годують". Хто за ніч може пройти кілометрів п’ятдесят?
7. В неї очі мов горішки
Кожушина хутряна
Гострі вушка наче ріжки
У дуплі живе вона.

V). Змагання капітанів.
Капітани кожної команди повинні придумати загадки про будь-якого звіра, якого учні розглядали при вивченні теми. На це завдання дається 2 хвилини. Після того, як капітани придумають загадки, учні повинні відгадати їх і оцінити, вибрати найкращу за гадку.

Загадки, які придумали другокласники.

1. Що за звір такий біжить
Вуха більше голови
Кору гризе,
хижаків боїться,
А сам такий спритний. /Зайчик/.

2. На ньому тільки голки,
Якими він не шиє. /Їжачок/.

3. Це веселий звірок
Стрибає з ялинки на дубок /Білочка/.

4. Він товстий і любить мед
також любить спати. /Ведмідь/

5. Вона хитра і швидка
Курей краде повсюди. /Лисиця/.

VI). Змагання "Найкращий малюнок".

Кожній команді дається завдання намалювати звіра /ведмідь, зайчик, лисиця/. Учні кожної команди виходять по черзі і малюють якусь частину тіла звіра. Яка з команд намалює швидше і краще.

VII). Вікторина “Поміркуй".

1. Який сніг швидше розтає чистий чи брудний? /Брудний, тому що він темний. Темні кольори вбирають більше сонячних променів/.
2. Чому весною не б'ють хутрових звірів? /Весною хутряні звірі линяють, гублять свою теплу і чисту шерсть. Це не дає велику цінність хутру. Крім цього весною у звірів малята/.
3. Коли заєць - біляк буває більш усього помітний? /Коли він ліняє в сірий колір раніше, ніж розтане сніг, або коли сніг розтане ще перед тим, як біляк поміняє свою шубку/.
4. Сліпими чи зрячими народжуються зайчата? /Зрячими/. Наприкінці гри - вікторини Весняне диво! Проводяться підсумки.
Учасники команд отримують оцінки.
Учням дуже подобаються вікторини, ігри. Це зацікавлює їх, дає змогу поширити і закріпити знання. Тому при вивченні теми "Звірі" я пропоную використовувати різноманітні форми роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів які зацікавлять дітей і даватимуть можливість у доступній, цікавій, пізнавальній формі ознайомити учнів з різноманітними звірами, їх повадками, поглибити знання про звірів, показати пристосування до умов життя в певному середовищі, розвивати в учнів спостережливість, мислення, пам'ять, кмітливість.

VI. 3 КЛАС

Кожний розділ програми з природознавства в третьому класі має специфіку.
Так, при вивченні розділу "Пори року", діти за один урок мають пригадати, наприклад, все, що знають про зиму: зміни в живій та неживій природі. Питанню "Звірі" приділяється за урок небагато часу і вся опора робиться на матеріал у підручнику, тому що матеріалу багато, а часу - мало.
Оскільки діти вже мислять більш абстрактно, в них розвинене логічне мислення, пам'ять, та в роботі слід звертатися до їхніх знань, вчити користуватися послугами бібліотек для того, щоб на цих уроках учні могли розповісти про того чи іншого звіра.
Також слід звертати увагу школярів на різноманітність тваринного світу при вивченні теми "Природа рідного краю”:
"Мішані ліси" -:зубри, бобри, козулі, борсуки, лосі, дикі кабани.
"Лісостеп і степ" - сайгаки, ховрахи, миші, хом'яки, лисиці, вовки.
"Південний берег Криму" - олені, косулі, дикі кабани, білки, кажани, лисиці, зайці.
"Гори /Кримські/" - благородні та плямисті олені, гірські барани, кам'яні куниці, козулі, дикі свині, білки, кутори, бурозубки…
Велика увага приділяється темі "Охорона тварин".

VII. ЗВЯ’ЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ.
Початкова ланка, покликана забезпечити подальше становлення дитини, цілеспрямований вияв і розвиток здібностей, формування уміння і бажання вчитись; створити умови для її самовираження в різних видах діяльності, морально - етичного і естетичного розвитку, оволодіння основами здорового способу життя, підготовки до самоуправління в навчально - виховному процесі.
Шкільне ж природознавстві покликане озброїти молодших школярів елементарними знаннями про природу як єдине ціле, закласти фундамент для наступного вивчення біологічних, географічних наук у середніх класах школи.
Отже, вже в початкових класах повинне мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань Про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю - ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи. І щоб досягти розвитку цього завдання неабияку роль відіграє взаємозв'язок природознавства з іншими предметами.
Знання другокласників про природу та її явища поповнюються і при вивченні текстів "Читанки", об'єднаних у теми "Осінь щедра, осінь золота...", "Зима - білосніжка", "А вже весна, а вже красна”, "І вкрились луки цвітом, вітаючись з літом".
По різному слід організовувати роботу дітей над статтями науково-пізнавального характеру та художніми творами, в яких змальовано картини природи. Якщо науково-популярні статті в основному є джерело знань, то художні твори розвивають у дітей естетичні сприймання природи, мову, образне мислення. Роботу над статтями, що мають переважно виховне значення, слід спрямовувати на виховання у дітей високих моральних якостей.
Уроки образотворчого мистецтва та музики покликані розвивати у дитини естетичне сприйняття природи, викликати різний емоційний стан від спілкування з нею. На уроках образотворчого мистецтва учні знайомляться із полотнами видатних майстрів живопису, передавати у малюнках, аплікаціях, при роботі з пластиліном красу й виразність форм, забарвлення, рухів об'єктів природи.
Додаток №2

1. З УРОКАМИ ЧИТАННЯ ТА МОВИ.

Починаючи ще з букварного періоду школярі чують поняття "звірі" й те, що слід віднести до нього в таких видах роботи:
1/. Гра "Закінчи слово " - вчитель голосно читає вірш, не вичитуючи в окремих словах останній звук. Його повинні хором, або за викликом, назвати діти.

Біг у лісі
Сірий зайчи.../к/
Сірий зайчи...
Побігайчи...

2/. Використовуючи веселий алфавіт.

Ось гляньте: з оленятком олень
у зоопарку нашім є.
Окрайчик хліба тато Олин
з-за огорожі їм дає.
Н.3абіла

Ведмеді вулика знайшли,
Вовки під деревом лягли.
О.Олесь

Вовк ведмедя розбудив:
Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу -
Вовк втікає в ліс від нього.
О.Кононенко

Лось і лосенятко з ним,
Ліс для лосів - рідний дім.
Літо в ліс гукнуло осінь,
Лист летить на спини лосів.
О.Кононенко

3/. При вивченні графіки букви.
Два горба у верблюда,
Дві гори у степу.
Як погляну, то всюди
Букву " ем " я знайду.
Л.Андрієнко
Буква “Б” як бегемотик,
Що вхопився за животик.
Він морозива поїв,
А тому і захворів
Д.Анврієнко.




4/. Навчаючи правильно, чітко вимовляти букви, закінчення слід використовуюти скоромовки, чистомовки, вірші, потішки:
Написав записку Лис
Щоб прийшов
Когутик в ліс.
Бо ведмедик довго спить
І нема кому збудить.
Л.Куліш-Зіньків.

Білка бігала багато.
Бо шукала в лісі брата.
Брат на дереві сидів
І смачні горішки їв.
Поки знайде білка брата,
Будемо всі букви знати!
Г.Чубяч

Слухаючи такі художні твори учні вчаться не лише читати, писати, а дізнаються про характерні ознаки того чи іншого звіра, про спосіб його життя.
В читанці ж відповідно до програми вміщено оповідання, казки, загадки, прислів'я, приказки про пори року : зиму, весну, осінь, літо. Ряд текстів містить науково-пізнавальний матеріал про особливості сезонної поведінки тварин і стан рослин (Статті О.Копиленко, О.Буценя, О.Вишні й ін.).
Запитання і завдання до текстів спрямовані в основному на формування деяких природничих уявлень на сприймання і розуміння учнями художніх творів, й образів, мови. Інші запитання, завдання спрямовують увагу дітей на спостереження певних явищ у природі, виконання практичних завдань /наприклад, як ви допомагаєте тваринам взимку ? Розкажіть, що роблять лісники для звірів взимку, навесні, тощо./.

Ф р а г м е н т у р о к у
Т е м а: Фазани. Остап Вишня. Турбота людей про лісових мешканців.
М е т а: Виховувати у дітей любов до природи, вчити допомагати лісовим мешканцям у важкий час.

І. Вступна бесіда з використанням запитань:
Яких звірів, що живуть у лісі, ви знаєте ?
Які з них засинають на зиму ?
Які запасають на зиму корми ?
Яких ще звірів можна, побачити взимку в лісі ?
Як вони зимують ?
Чим живляться ?

Щоб полегшити учням відповіді на ці запитання, можна на дошці написати назви тварин, про які йшлося на попередніх уроках читання: борсук, вовк, ведмідь, заєць, їжак, лисиця.
Учні мають прочитати спочатку назви тварин, які засинають на зиму, потім тварин, яких можна бачити в лісі взимку; назвати таких тварин, які готуються до зими /роблять запаси корму, влаштовують свої гнізда, нори/;
які змінюють колір, хутра на зиму /білка, заєць, лисиця/. Можна дати навідні запитання: хто взимку живиться переважно корою дерев ? Яких тварин називаємо хижими ? Чому ? Чи всі зайці стають узимку білими ? /Не всі: біліють тільки зайці - біляки, зайці -русаки залишаються сірими/

II. Перегляд діафільму "Звірі взимку".
На уроках мови теж використовуються слова, тексти, вірші з даного природничого питання.
1/. Словниковий диктант / написання ь/: Заєць, бобер, білка.
2/. Виписати в окремі колонки слова з одним, двома складами: Ворон, нора, лис, тигр, білка, зубр, їжак
3/. Диктант-гра /закінчи слово одним із складів, що в дужках/.
Бі/зон, сер/, їж/те, ак/, вед/мідь, учий/, л/ис, исток/.
4/. Диктанти для перевірки знань.
У зайців вивелися малята. Вони ж одразу можуть рухатися і добре бачити. Зайчата п'ють молоко. Воно у зайчих смачне й поживне. Надалі малят годує не лиш мати, а й будь-яка зайчиха. Уже через тиждень у зайчат виростають зуби і вони стають зовсім самостійними. /За А.Давидовим/.
5/. Творчі диктанти. Вставити в речення пропущені підмети або присудки.
1. Уже весна... в літо.
2. По стежині через ліс мокру моркву.. . ніс.
3. На гіллячках на тоненьких
поки день ще не погас,
сироїжки та опеньки
…..... сушить про запас.
4. Тато - тигр, тигриця мама.
Тихо ходять чагарями.
Тигреня ричати вчиться –
……...... всякий звір боїться.

6/. Велика роль приділяється текстам, описам, переказам про звірів /Додаток№ 3/.
Фрагмент уроку:
Тема: Урок розвитку мовлення. Навчальний переказ.
Мета: вчити дітей передавати послідовно зміст зв'язного тексту, повторити закінчення іменників при зміні його числа; розвивати увагу, вміння аналізувати, узагальнювати мовні явища; виховувати турботу до тварин взимку, вміння допомагати їм.

І. Вступна бесіда.
Зимовий ранок.
Під голубими небесами
Скрізь чарівними килимами
на яснім сонці сніг лежить,
прозорий ліс лише чорніє,
крізь іній глиця зеленіє,
і річка кригою блищить.

- Про яку пору року розказав О.Пушкін ? Не даремно я розпочала урок з вірша, про зиму.
Опишіть, якою автор уявляє її собі, якими зобразив словами ?
Чи завжди зима така прекрасна? Можливо вона може принести шкоду ? Яку ?
- А як переживають цю пору року звірі в лісі ?
- Сьогодні ми напишемо переказ, в якому розповідається про те, як учні можуть допомагати звірам взимку.
II. Слухання тексту переказу.
Дбайливі господарі.
Ясний морозний день у лісі. Чистий сніг виблискує на сонці Стоять засніжені дерева і кущі. Земля теж вкрита пухнастою сніговою ковдрою. На снігу багато слідів звірів і птахів.
Несолодко живеться лісовим мешканцям узимку. Їх не забувають учні третього класу. Діти часто приносять до годівниці корм.
Смачний сніданок у звірів. Лосі і козулі їдять сіно, а зайці ласують капустою і морквою. Дбайливими господарями ростуть юні друзі лісу.

III. Бесіда за змістом тексту з використанням поданого на дошці плану :
1. Які слова вказують, що події відбуваються взимку ?
2. Чиїх слідів багато на снігу ?
3. Як живеться лісовим мешканцям узимку ?
4. Хто піклується про звірів ? Яким чином ?
5. Хто - що їсть ?

ІV. Повторне читання вчителем тексту.

V. Словникова робота, орфографічна пропедевтика.
Учитель записує на дошці окремі слова :виблискує, засніжені, несолодке, козулі, ласують. Звертається увага учнів на те, як можна уникнути повторень окремих слів / діти, учні, вони, юні друзі лісу, малеча.|
VІ. Переказ тексту одним-двома учнями з орієнтацією на план.
VІІ. Самостійний запис учнями.
2. З УРОКАМИ МАЛЮВАННЯ, ПРАЦІ, МУЗИКИ
Програми з образотворчого мистецтва побудовані на основі тісного внутрішнього взаємозв'язку з іншими предметами, зокрема природознавством. Заняття образотворчим мистецтвом пробуджують естетичні почуття до навколишньої дійсності і творів мистецтва, активізують їхні допитливість, вміння реально зображувати оточуючу дійсність.
Учні вчаться виявляти особливості зображуваного /наприклад, звіра/, виявляти притаманні їм форми, будову, співвіднесеність частин, характерні деталі, спосіб життя.
Вже в 1-му класі, спостерігаючи керамічні іграшки, фотографії, слайди, діти вчаться олівцем зображати найпростіших звірів. Проводяться уроки на теми :
“ Казкові тварини “,” Хто в лісі живе “, “ Лісові звірятка готуються до зими”.
В 2-му класі виконують ілюстрації до різних казок про звірів Див. додаток №6 /."Заєць та їжак " '1 Франко, "Лисичка-сестричка" українська народна.
Також значна робота проводиться на уроках ліплення в 2-3 класах. Діти вчаться виготовляти рельєф " Півника ", " Зайчика". " їжачка", - виконувати фігурні композиції
" Слон і слоненятко", " Ведмідь і ведмежатко" й ін.
Наприклад, при ліпленні лисички в ролі натури слів взяти іграшку, яка зображає лисичку, яка біжить і перш за все з'ясувати з яких частин складається лисичка і якої вони форми. / У лисиці маленька округла голівка, загострена до носика, гострі вушка, подовжений тулуб і приблизно такої ж довжини хвіст, лапи короткі й тонкі. Тут слід використати методичну розробку ліплення лисички.

На уроках малювання та праці використовується ще такий вид роботи, як аплікація. Головними героями якої є звірятка.
Дуже цікавою є аплікація різних звірят, яку виконати можна з геометричних фігур. Дуже красивими получаються в аплікації декоративні форми звірів /Див. Дод. №10-11/. Виконання таких поробок дозволяє дітям фантазувати, створювати дивовижний окрас героїв, придумувати різні сюжети.
Складання мозаїки дозволяє розвивати увагу, спостережливість. Тут з різних геометричних фігур дітлахи складають фігури різних тварин і доцільно перед школярами поставити ігрову ситуацію: хто самостійно збере більше силуетів ? /Див. дод. №12/.
Надзвичайно цікаві роботи виготовляють з природних матеріалів, шишок, листя, з гілочок. / Дод. №13 /. Програмою передбачене також виготовлення м'яких іграшок "Зайчик", " Каченя ", й новорічних масок із зображенням звіряток.
Т е м у " Звірі " можна пов'язати й з уроками музики, де діти вчаться визначати по звучанню про кого йде мова в музичному творі на основі істотних ознак того чи іншого звіра.
Так, вже в 1-му класі створення ігрової ситуації через уявну прогулянку до гаю вчителю підвести дітей до образів пташки і загадками, " Білка", " Дятел", " Їжачок", персонажів пісень, слухають музичний твір Д.Кабалевського "Їжачок" вчаться аналізувати прослухане / чи співпадає музика з реальним об разом/.
В 2-му класі вивчають російську народну пісню " Уж как шла лиса". У хорі " Семеро козенят" з опери М.Коваля, "Вовк і семеро козенят" музика виражає веселий настрій козенят і разом з тим зображує їх веселі стрибки, тупотіння. Потім порівнюється все з темою “Вовка”, на основі цього твору віти визначають один з китів музики -оперу. Знайомляться з веселим твором М.Лисенка " Пісня Лисички", " Пісня Кози" з опери " Коза-дереза", де діти визначають характер самої лисиці - хитра, небезпечна тварина. У п'єсі Д.Кабалевського " “Зайчик дратує ведмежатко” відбувається співставлення високих і низьких звуків, повільного і швидкого темпу допоможе учням пізнати у музиці зайчика і ведмежатко / назва твору до слухання не оголошується/: зайчик удвічі швидше і у високому регістрі повторює музику ведмежатка, наче дратує його. Вивчають твір, який протягом багатьох років у всьому світі користується великою популярністю серед дорослих і малих - " Петя і Вовк". У центрі уроку - тембр у музиці.
Зі зміною тембру змінюється і характер музики. Учнів знайомлять з інструментами, які відображають тему Петі, Пташки, Качки.... Наприклад, вовка грають три валторни разом і діти з'ясовують чому саме ці інструменти взято для вовка., а не для скажімо, пташки." Чому ведмідь взимку спить" - так називається пісня, яка вивчається у 3-му класі." Сама назва дає проблемне питання, відповідь на яке учні вже знають та ще раз підтверджують її засобами музичної виразності. Перший куплет виконується спокійно / в лісі взимку спокій/, другий прискорено з хвилюванням, голосніше /ведмідь наступив лисиці на хвіст і вона здійняла крик на весь ліс, збудивши звірів/, третій - знову спокійно, повільно /ведмідь зрозумів, що взимку треба йому спати, а не гуляти. Заліз у барліг і знову в лісі наступив спокій/. Робиться висновок, що все в природі взаємопов'язане між собою.
2. З УРОКАМИ МАТЕМАТИКИ
Вивчення початкового курсу математики повинно озброїти учнів знаннями і міцними навичками в межах програмних вимог, сприяти розв'язанню виховних завдань сучасної школи. І щоб цього досягти слід використовувати в роботі різноманітні види роботи, зокрема приділяється увага вправам природничого змісту, наприклад:
1. Уже вивчаючи додавання і віднімання в межах 10, використовується лічильний матеріал із зображенням звірів /Додаток №7/.
2. Розв'язування простих задач на додавання і віднімання проводиться із малюнковим записом змісту задачі, наприклад :
На галявину до ведмедя прийшли гості: вовк, заєць, їжак і лисиця. Скільки звірів стало на галявині ? Скільки гостей ?
Розглянь малюнок зліва. Скільки шишок на сосні. Розглянь малюнок справа. Що відбулося Склади і розв'яжи задачу про шишки.
/Додаток № 8
3. Використовуючи сюжет казки “Вовк та семеро козенят”, можна легко пояснити хід розв'язку рівняння.
У кози було семеро козенят. Одного разу пішла вона по траву, а в цей час прибіг Вовк. Злякалися козенята, але не розгубилися. Двоє втекли, а решта сховалися в хатинці. Захотів Вовк дізнатися, скільки козенят у хатинці і почав думати :- Двоє козенят втекло, а решта в хатинці. Скільки в хатинці - невідомо. Позначу їх через х. Усього в Кози 7 козенят. Отже, 2+х = 7. А як далі ? Розв'язувати рівнянь Вовк не вмів. Допоможіть йому. /Дод. № 9/
4.Велику користь приносять математичні лічилки, які розвивають не лише вміння рахувати, а й уяву, логічне мислення :
1/. Посадив ведмідь в лісочку Шість берізок, три дубочки. Рахувати сам не вмів І зозулю попросив. Почала вона літати, Почала вона кувати, Та не може полічить, Ану ж, ви допоможіть. 2/. По порозі біг їжак,
Ніс сім яблук на плечах. Овне впало, покотилось. Скільки яблук залишилось ?
3/. Мама - зайчиха зайчатам малим Дала в торбинки по дві морквинки. Скільки було всіх морквинок, Якщо було п'ять торбинок ? 5. Надзвичайно цікавими в задачі природничо-еколочічного змісту. Вони не лише змушують знайти відповідь на поставлене запитання, а й носять інформативний характер :
І/. У вовка 43 зуби, у ведмедя - скільки ж, а в їжака - на 6 менше, ніж у лисиці. Скільки зубів у їжака, якщо у лисиці - стільки ж їх, як у ведмедя ?
2/. Вік слона 160 років, хатня миша живе у 10 раз менше, бурий ведмідь живе 50 років, а олень в 2 рази менше, ніж ведмідь. Визначити найбільшу тривалість життя кожного звіра.
З/. Польова миша запасає на зиму до 6 кг зерна. За один раз вона приносить 10 г. зерна. Скільки кілометрів повинна подолати польова миша, якщо відстань вів ЇЇ нірки до поля два кілометри.
Отже, ми бачимо, що всі предмети взаємопов'язані між собою. Використовуючи зміст теми одного предмета, ми пояснюємо новий матеріал іншого. Не даремно стверджують, що природознавство -наука всіх наук.

VIII. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Голос природи

Коли вітер у полі
колихне колосок,
кожне дерево в лісі
має свій голосок.

То сумну, то веселу
пісню слухає ліс...
Затремтить, як на сполох,
осиковий лист.

Тільки вітру супроти
дуб, як велет стає,
оксамитовий голос
темний лист подає.
І заграє у тиші
ніжна флейта дрозда.
і замовкне синиця,
і мовчить, як вода.
Потім перші солісти
голос пробують свій:
не замовкає допізна
концерт лісовий.
Тут почуєш зозулю,
сойку, спів солов'я.
Щедрий голос природи
змалку слухаю я.
М.Сингаїський.


Умитий свіжою росою березовий гай, сніжні шпилі гір, окутані прозорим захопленим повітрям, розкинувшийся луг з чистою і розкішною рослинністю, таємниче голубе озеро, застивше в дзвінкій тиші, зелена галявина з яскравими квітами, довірливо розпустивши свої пелюстки назустріч ранковим сонячним променям...
Кому не знайомі ці чудові картини? Так, щедро дарована природою наша Земля. Вона - наш вірний друг, безцінне багатство. Природа вимагає від людини любові і поваги, турботи і бережливого відношення. 1 мета вчителя на уроці природознавства: навчити дітей любити, поважати природу, пізнати її чудовий світ. Вчитель повинен дуже багато працювати над розвитком в учнів уваги і спостережливості. Природа своєю різноманітністю, яскравістю фарб приваблює увагу дітей і позитивно впливає на їхній розвиток.
Для досягнення певної мети на уроці природознавства вчитель повинен використовувати різноманітні форми роботи, які будуть носити пізнавальний, творчий, навчальний, доступний характер.
У другому класі на уроках природознавства різні форми роботи сприяють розширенню кругозору дітей; розвивають спостережливість і мислення.
В своїй роботі я розкрила форми роботи для підвищення навчальної діяльності учнів при вивченні тем "Звірі взимку", "Звірі восени", "Звірі навесні". Чому саме більше уваги я надала саме цій темі ?
Вперш за все я хочу визначити, що тварина, як і людина, як і рослинність - це частина живої природи. Тому діти обов'язково повинні знати світ звірів. Але те, що дається у підручнику, не задовольняє пізнавальні потреби дитини. В підручнику матеріал сухий.,а говорити треба цілий урок, не тільки говорити, а давати знання учням, розкривати перед ними ще невідомий світ.
Вчитель повинен так побудувати урок, використати такі форми роботи, щоб учень взяв з уроку щось нове, корисне, пізнавальне, цікаве.
На уроках природознавства я використовувала багато форм роботи, представлених в курсовій роботі.
Учням дуже подобались уроки природознавства, бо на таких уроках вони входили в особливий світ - світ, в якому все цікаво. Урок давав їм не тільки певні знання, а й розвивав у дітей багато корисних якостей.
Корисний урок повинен бути новою сходинкою в новий світ.

IX. ДОДАТКИ

В цьому розділі представлені: наочний матеріал до теми "Звірі" і додатковий матеріал, який зацікавить дітей.
Звіринний календар.
Літочислення звірі, звичайно, не ведуть. Але ритм їх життя відповідає порам року. Якщо розглянути все по місяцям, то виходить ось що.
Січень. Сніг, мороз. Борсук, їжак, летючі миші, вовчки, мишівки сплять. Рідко вилазять із сховищ бобер, видра, норка. Ласка полює під снігом, на поверхню виходить мало. Відкритий і активний спосіб життя ведуть вовк, рись, куниця, горностай, всі копитні. Лисиця метикує на полях. Сутужне з кормом, звірі тримаються там, де його більше, а снігу менше. Спаровуються вовки і бобри, закінчують спаровування дикі свині. Приплід у ведмедиць.
Лютий. Гін і спаровування в цілому ряду звірів /лисиця, заєць русак, видра, рись, білка і ін./. У одних видів оленів роги спадають, у інших починають відростати. Перші ознаки линяння у хутрових звірів. Поодинокі факти виплоду зайченят.
У кінці місяця з нори вилазить борсук поглянути на погоду, вирішити - зустрічати весну чи ще трохи подрімати. Кормів для звірів обмаль. Деякі звірі /вовк, лисиця, тхір, ласка, заєць/ шукають корм поблизу житла людини.
Березень. Линяння у хутрових звірів. Спаровування в тхорів, видр, норок, єнотовидних собак.
Самиці, які встигли завагітніти, посилено готують лігва й нори для майбутнього потомства. Потомство в зайчих. Перші вовченята. Приплід у диких свиней. У білок з'являються білченята. Остаточно прокидаються борсуки і всі інші любителі зимового сну.
Квітень. Весняне линяння. В багатьох звірів збільшується сім'я.
Травень. Народжують малят куниці, видри, лісові кішки, рисі, лосихи, єнотовидні собаки, ласки, козулі, олені, лосі, бобри Другий приплід у зайців. Линяють олені, закінчується линяння в диких свиней, зайців. Лисенята виходять з нір деякі пробують полювати на різноманітну дрібноту. Спаровуються ведмеді і борсуки
Червень. Продовжують спаровуватися борсуки. Триває період родів у оленячих і гризунів. Народжують малят їжаки, летючі миші норки, тхори, деякі інші хижаки. Копитні посилено відвідують солонці, в територіальному розміщенні цих звірів. Помітну роль починають відігравати водойми. Лисиці ходять полювати всім виводком
Липень. Більшість звірів закінчує вигодовувати малят. Одні звірята добувають поживу й живуть самостійно, інші полюють разом з батьками. Завершується період народжень у їжаків і ласок. Приплід у летючих мишей, вовчків, білок /другий/, зайців-русаків /третій/. Початок спаровування в куниць, зозуль, зубрів і вовків Скрутно копитним: заїдають комарі, мошва, мухи, ґедзі. Дикі свині починають навідуватись на поля.
Серпень. Приплід у вовчків. Продовжується спаровування звірів, у яких літньо-осінній гін /зубри, козулі, куниці/. В більшості видів остаточно самостійною стає молодь. Лисиці залишають нори і ведуть бродяче життя. Свині, олені, лосі виходять пастись на поля. Починають відлітати перелітні летючі миші.
Вересень. Період розмноження в більшості звірів закінчується, молодь стає повністю самостійною. Вовки полюють всією сім'єю /зграєю/. Четвертий приплід у зайців-русаків. Готує нору для зими борсук. Починають линяти хутрові звірі - міняють літнє хутро на більш густе і тепле зимове, тварини відгодовуються, нагромаджують для зими жирові запаси.
Жовтень. Продовжується осіннє линяння звірів. Залягають в сплячку їжаки. Закінчується літньо-осіннє спаровування. Звірі добре харчуються, продовжують нагромаджувати жир, збирають запаси на зиму. Спостерігаються інтенсивні осінні перекочівлі хутрових звірів. Залишають постійне місце проживання і блукають лісами вовки. Пасуться на полях козулі.
Листопад. Звірі перелиняли - тепле зимове хутро захистить від найміцніших морозів. Ведмеді, борсуки залягають в зимовий сон. Початок спаровування диких свиней.
Грудень. Сувора пора. Глибокий сніг, мороз, хуртовини. Нестача кормів. Спаровування тварин, у яких гін взимку.

ДОДАТОК №2
ОБ'ЄДНАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ
МОВНЕ МИСТЕЦТВО
Обговорення того, що ви вже знаєте й хочете дізнатися про звірів.
Демонстрація книг про звірів.
Підготовка цікавих розповідей про звірів.
Складання творів, загадок про звірів.
Читання книжок про звірів. Загадки про звірів.
Написання текстів - описів, переказів про звірів.
' М А Т Е М А Т И К А
Рахування в межах 10 на основі рахувального матеріалу із зображенням звірів.
Розв'язування лічилок, задач з природничим змістом.
Пояснення найпростіших рівностей, нерівностей із застосуванням образів звірів.

МУЗИКА Й РУХИ
Створення звукових ефектів при мімічному зображенні погоди.
Хорові читання на теми звірі. Спів пісень про звірів.
Розігрування ігрових ситуацій про звірів.
Створення рухів звірів під музику.

ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ
Ілюстрації казок про звірів.
Малювання звірів в різні пори року.
Створення казкових сюжетів про звірів.
Створення стіннівок про звірів.
Аплікації на тему "Звірі".
Створення мозаїчної аплікації з теми "Звірі".
Виготовлення звірів з природного матеріалу.
Вивчити будови звірів на уроках ліплення.
П Р И Р О Д О З Н А В С Т В О
Дослідження та спостереження за звірами.
Пошук причини і взаємозв'язків між звірами.
Розпізнавання звірів в різних. природних зонах.
Визначення способу життя звірів в різні пори року, їх пристосування до оточуючого світу.

ДОДАТОК №3
1. Зайчик та їжачок
В одному лісі жив Зайчик. Він завжди стрибав по сніжку і у нього була біла шубка, Також у лісі жив їжачок. Він спав, а зайчику не було з ким гратися. Так він і став бігати до Їжачка. А їжачок спить і спить, а просинатись не хоче. Ось одного разу не витримав Зайчик і розбудив їжачка. А той і каже: "Чому ти мене розбудив ?" "Бо не знаю з ким гратися", - відповідає Зайчик. "Ну, гаразд" -погодився Їжачок, так вони прогуляли цілу зиму. А коли почалась весна - їжачок заснув,. бо не доспав взимку. Всі лісові звірі прокинулись і розбудили Їжачка. Всі були веселі, всім хотілось гратись. Так і не спав Їжачок. Ось так довелось Їжачку прозимувати зиму, а спати й досі хочеться.

2. Лисиця, Вовк та Заєць.
Одного разу прийшла Лисиця до Зайця й питається його:
- А чого це ти такий білий?
- Щоб мене Вовк не побачив, - відповідає Заєць.
- А чому ти Вовка боїшся? - запитала Лисичка.
- Він страшний, голодний, хоче мене з'їсти. Погостювала Лисиця у Зайця, та й пішла. Тільки вийшла з хати Зайчика, зразу ж побігла до Вовка. Прибігла і каже:
- Вовчику-братику послухай що я тобі скажу, була я у Зайчика і розповів він мені, що дуже тебе боїться. Він зараз вдома, давай його схопимо. Домовилась Лисиця з Вовком. Ось пішли вони вдвох до Зайця. Схопили його.
- Добрий у нас обід буде! - радіє Вовк.
Принесли Зайчика до хати, де жив Вовк. І тільки хотіли їсти Зайця, довговухий почав прохати:
- Не їжте мене, я вам нічого поганого не зробив. Зжальтеся наді мною. Я так ще хочу жити.
Лисиці так жалко стало Зайця. Вона почала прохати Вовка відпустити Зайчика. Але Вовк не погодився. Тоді Лиса перехитрила Вовка і відпустила Зайця. З того часу закінчилась дружба Лисиці з Вовком, але почалась дружба з Зайчиком.

3. Ведмідь і Заєць.
В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата,
А найбільший - вереда,
Сивій мамі набрида.
Каже: "Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси.
“Люм-люм треба спати.
Над синком лепоче мати,
Як заснеш - тобі усе
Сон в корзині принесе”.

Жив собі у лісі зайчик. І так хотілось погуляти йому з малим ведмежатком. А ведмежатко все спить і спить у барлозі. Але зайчик більше не міг витримати і прийшов до барлоги, де спала сім'я ведмедів. Стукає і стукає зайчик у двері. Ось вийшов маленький ведмідь. Він вперше побачив сніг. Зайчик і ведмежатко почали гратись. Але почувши крики, прокинулась мати - ведмедиха, вона дуже розгнівалась на Зайця, що він розбудив її сина. Ведмедиця забрала ведмежатко у барліг. Зайчику стало так сумно і він повільно гуляв по полю. Аж ось з лісу вийшли вовк і лисиця. Зайчик кинувся тікати. Вовк з лисицею почали наздоганяти його. Зайчик так злякався, що почав кричати "Допоможіть". Цей крик почув маленький ведмідь і почав будити свою матусю і тата. Потім сімейство ведмедів вийшло на допомогу Зайчику. Ведмідь - тато так провчив лису і вовка. А ведмежатко з зайчиком стали друзями. Лисиця і Вовк більш ніколи не чіплялись до Зайця.
4. Розваги у зимовому лісі. В одному лісі була сніжна зима! Деякі тварини спали. Спав ведмідь і ссав лапу, спав борсук, спав хом'як та їжак. А ось деяким тваринам зовсім не хотілось спати. Що ж робити взимку? І ось одного разу зустрілись Зайчик і Лисиця. Вони не любили спати. взимку. Лисичка каже Зайчику:
- Давай будемо мирно жити.
- Давай погодився Зайчик.
І почали вони гратись у сніжки. Знайшли місце, де найбільше снігу. Що вони тільки не робили! Потім Втомились і пішли відпочити. На наступний день знову друзі почали розважатись. Як чудово в зимовому лісі. Розважались і грались до весни. А весною ще веселіше стало. Багато звірів прокинулось від зимової сплячки.
5. Білочка і Зайчик.
Білочка і Зайчик жили в чарівному лісі. Там все було незвичайно. В тому лісі не було зими. Одного разу Заєць і Білочка захотіли знайти зиму. Інші звірі теж хотіли знайти зиму. Але вони не знали що це таке і боялись йти. Зайчик і Білочка нічого не боялись. Вони відправились шукати зиму. тим часом в лісі почалось веселе життя. Звірі раділи, танцювали, тому що сподівались, що Заєць і Білочка знайдуть зиму. У лісі знову буде зима. Білочка і Зайчик знайшли зиму. В лісі почав падати сніг. Велика радість охопила ліс. Всі були вдячні двом сміливим друзям. І тепер у цьому лісі теж є чудова зима!

X. ЛІТЕРАТУРА

1. Біанкі В. Лісова газета, - Л.: Державне видавництво дит.літератури,1961.
2. Волкова А. С. Весна, - К.: “Грайлик”,1991.
3. Волкова А. С. Зима, - К.: “Грайлик”,1991.
4. Золотова Є. І. Знайомимо дошкільнят з світом тварин.
5. Кондратенко Л. 0. Весела грамота,- К.:НПЦ "Психодіагностика та диференційоване навчання", 1993.
6. Ковальчук Г. В, Нарочна Л. К. Природознавство 2 - 3 кл.
7. Нарочна Л. К., Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. методика викладання природознавства.
8. НарочнаЛ. К.,, Онищук В. 0., Уроки природознавства в 2 і 3 класах.
9. Семеверстова В. І. Ігри у логопедичній роботі з дітьми, - К.:"Радянська школа",1965.
10. Сокур І. Т. " Звірі нашої країни".
11. Чабанівська Я. " Календарик Їжачка - Лісовичка".
12. "Джерельце". Збірник художніх творів для учнів молодшого шкільного віку, - К.:"Радянська школа", 1969.
ІЗ. "Пролісок". Книга для читання в дошкільних закладах.
14. Горощенко В. П. Методика преподавания природоведения, - М.:"Провлещение", 1984.
15. Ушинский К. Д. Собрание сочинений, - М.; 19&8,т.1,с.73;т.3 с.529.
16. Сухомлинський В. 0. Серце віддаю дітям//Вибрані твори у 5 т.-К.: "Радянська школа",1997. -т. 3. -с.128.
17. Друзь 3. В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах, - К.: "Радянська школа",1990.
18. Бібік Н. М., Коваль Н. С. Віконечко, - К.:"0світа",1995.
19. Шарапова Л. С. Навчання в 3/2/класах.Природознавство,-К.:"Освіта", 1995.
20. Журнал "Начальная школа",- М.: "Просвещение", №7-8, 1997 '
21. Курдилик С. В. Рідний край, -Л.:ВНТЛ, 1996.
22. Скрипченко Н. Ф. Читанка І,-К.: “Радянська Школа”,1990.
23. Вашуленко М. С. Навчання вЗ/2/класах.Рідна мова, -К.:"Освіта", 1995.
24. Маркотенко Т. С. збірник диктантів з української мови, -К.:"Освіта", 1997.
25. Богданович М. В. Математична Веселка,-К.: "Ос віта", 1995.
26. Програма з музики для 1-4 класів.-К.: "Освіта",1992.
27. Програми середньої загальноосвітньої школи, І-З класи,-К.:”Освіта”, 1997.

Скачать реферат

Все учебники